Священномученик Олексій Усенко пресвітер

Місяця березня на 2-й день

Олексій Дмитрович Усенко народився у сім’ї псаломщика містечка Великий Токмак 1887 року. Після закінчення Таврійської Духовної семінарії у 1908 році був призначений псаломщиком до Казансько-Богородичної церкви села Костянтинівка Бердянського повіту. До цієї ж церкви в 1910 році він був висвячений на священника. Дружину о. Олексія звали Олександра Вікторівна. У 1913 р. у їх сім’ї народилася дочка Людмила, у 1915 – друга дочка, Олена. Революція і події, що послідували за нею, змінили звичний спосіб життя. Дії безбожної влади, спрямовані на знищення релігії, змушували багатьох священнослужителів залишати нажиті місця і перебиратися до міст і сіл, де ще залишалися храми, що діють. З 1930 р. Сім’я Усенка живе у с.Тимошівка, де о. Олексій служить у храмі в ім’я Святих безсрібників та чудотворців Косми та Даміана. За активну проповідь 1931 р. Його висилають із Тимошівки, але, повернувшись, він продовжує служити та нести слово Боже людям. У 1936 р. храм був закритий і перетворений на комору. Отець Олексій пішов працювати до колгоспу, не припиняючи проповідувати скрізь, де були люди, які готові його слухати. Він переконував віруючих збирати підписи та клопотати перед владою про відкриття храму. Проповіді отець Олексій віддавав усі свої сили, викриваючи і умовляючи тих, хто вагався і засумнівався. Мужність священника знаходило живий відгук у душах селян. Проповіді отець Олексій віддавав усі свої сили, викриваючи і умовляючи тих, хто вагався і засумнівався. Мужність священника знаходило живий відгук у душах селян. Проповіді отець Олексій віддавав усі свої сили, викриваючи і умовляючи тих, хто вагався і засумнівався. Мужність священника знаходило живий відгук у душах селян.

Влада оцінила діяльність батюшки по-своєму: 30 жовтня 1937 р. було виписано ордер на арешт Олексія Дмитровича Усенка. У мелітопольській в’язниці тюремний лікар оглянув ув’язненого та поставив діагноз: «Хронічний міокардит. Придатний до фізичної праці середньої тяжкості. Ще до винесення вироку медична комісія визначала рівень можливої ​​експлуатації ув’язненого. Занурений у темряву таборового життя далекого і страшного Бамлага, покірно зазнаючи скорботи та поневіряння, священник Олексій до кінця своїх днів залишився вірним служителем Христа та Його Святої Церкви.

Постановою Священного Синоду УПЦ від 29 серпня 2001 р. ієрея Олексія Усенка зараховано до лику місцевошанованих святих новомучеників Запорізької єпархії.