Священномученик Олексій Смирнов, пресвітер

Місяця березня на 9-й день.

Священномученик Олексій народився 1870 року в селі Голубово Московської губернії в сім’ї священика Сергія Смирнова. Закінчив Московську Духовну семінарію і 1897 року був призначений псаломщиком до московської Хрестовоздвиженської церкви.
1908 року Олексія Сергійовича висвятили на диякона до церкви Миколи в Плотниках, а 9 травня 1927 року – на священика до тієї ж церкви. У 1931 році отця Олексія призначили настоятелем цього храму і звели в сан протоієрея, 1932 року – настоятелем московської Власьєвської церкви, 1934 року перевели до Симеоно-Столпніковської церкви, того самого року протоієрея Олексія нагородили митрою і призначили настоятелем храму Різдва Христового в селі Ізмайлово, а 1935 року – настоятелем Микільсько-Архангельської церкви в селі Микільське Балашихинського району. Тут він прослужив до 1937 року і потім був переведений у храм Успіння Пресвятої Богородиці в селі Косино Ухтомського району.

Це стародавнє село “здавна славилося своїм чудовим місцем розташування і трьома озерами. Святині, що знаходилися тут, – чудотворні ікони Божої Матері Косинської (Моденської) і святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, здавна приваблювали сюди стільки народу, що протягом літніх місяців усіма дорогами до Косина пройде і проїде принаймні до ста тисяч прочан”[7], – писав очевидець, що жив у першій половині ХIХ століття.
У січні 1938 року отець Олексій був заарештований і допитаний.
– Чи знаєте ви благочинного Володимира Федоровича Воздвиженського і чи зустрічалися з ним? – запитав слідчий.
– Так, із благочинним Воздвиженським я добре знайомий і часто відвідував його квартиру, – відповів священик.
– Слідством встановлено, що ви були членом контрреволюційного угруповання, керованого Воздвиженським. Чи визнаєте це?
– Ні, це я заперечую. Членом контрреволюційного угруповання я не був.
– Слідству відомо, що ви, будучи членом контрреволюційного угруповання, вели контрреволюційну діяльність. Чи визнаєте це?
– Ні, це я заперечую.
– Слідством також встановлено, що ви висловлювали терористичні настрої стосовно комуністів. Чи визнаєте це?
– Ні, я це заперечую і винним себе в контрреволюційній діяльності не визнаю.
Оскільки отець Олексій відмовлявся лжесвідчити, йому було влаштовано очну ставку зі священиком Сергієм Сахаровим, який підтвердив свідчення, необхідні слідчим. Але отець Алексій їх усі відкинув, сказавши: “Показання Сахарова я заперечую, тому що контрреволюційної діяльності я не вів”.

15 березня 1938 року трійка НКВС засудила священиків Сергія Лебедєва, Сергія Цвєткова, Олексія Смирнова і Димитрія Глівенка до розстрілу. 22 березня 1938 року протоієреїв Сергія Лебедєва, Сергія Цвєткова, Олексія Смирнова і священика Димитрія Глівенка було розстріляно та поховано в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.