Священномученик Олексій Скворцов пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 21-й день / у четверту суботу після Пасхи — новомучеників, у Бутові постраждалих (перехідне)

Священномученик Олексій народився 9 лютого 1875 року в селі Веліно Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї священника Петра Скворцова. У 1895 році Олексій закінчив Московську духовну семінарію і в 1897 році був призначений псаломщиком до церкви Усікновіння глави Іоанна Предтечі в Івановському жіночому монастирі в Москві. 5 березня 1898 року Олексій був висвячений на диякона, а 1917 року був рукопокладений на священника до тієї ж церкви. У 1920 році був нагороджений камилавкою.

Після того як монастир в 1918 році під час гонінь на Православну Церкву був закритий безбожниками, а чернечі келії перетворені на камери для політичних в’язнів, монастирський храм на честь Іоанна Предтечі було перетворено на парафіяльний; отець Олексій служив у ньому до його закриття, а потім, з кінця 1926 року, став служити в Успенській церкві в селищі Гжель Бронницького повіту.

У 1929 році було заарештовано священника, який служив у храмі Архангела Михаїла в розташованому неподалік від Гжелі селі Загорново, і церковна рада запросила отця Олексія служити до себе. Відтоді він оселився разом з сім’єю в тому селі.

На початку 1930-х років Раменське відділення ОДПУ стало шукати привід, щоб заарештувати священника. У 1928 році в селі Загорново було влаштовано колгосп, головою якого призначили селянина, який добре знав односельців та місцеві умови, і колгосп доволі успішно став займатися господарською діяльністю. Однак 1931 року районний комітет партії прислав із міста іншого голову, після чого почалося руйнування і розграбування господарства: новий голова дивився на колгосп як на тимчасово дану йому кріпосну вотчину. Селяни через це стали виявляти невдоволення і виходити із колгоспу.

Голова, аби виправдати свій неуспіх, поширив чутку, що начебто куркулі задумали вбити його та інших радянських керівників. Залучені до розслідування співробітники ОДПУ написали: «У селі Загорново… з боку організованої групи, до складу якої входила куркульсько-заможна частина села під керівництвом місцевого попа Олексія Петровича Скворцова, велася явна антирадянська агітація, спрямована на зрив політгоспкампаній, котрі радянська влада проводила на селі, як-от хлібозаготівлі, колективізація, позика тощо… З боку зазначеного угруповання готувалося вчинення терористичного акту шляхом убивства місцевого активу села».

12 грудня 1932 року отця Олексія заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві. 23 грудня він був допитаний і, відповідаючи на запитання слідчого, сказав: «Розмовляти… я… остерігався… бо боявся, що мене звинуватять у чому-небудь антирадянському… Проповіді я говорив дуже рідко. Інколи скажу: “Православні, покайтеся, очистіть свої гріхи”. Пам’ятаю, якось нам надіслали на церкву великий податок; грошей у церковній скриньці у нас не було жодної копійки, внаслідок чого довелося мені звертатися до вірян: “Православні, нам прислали великий податок, платити нічим, якщо дорогий вам Божий храм, то допоможіть хто чим може”. У пред’явленому мені обвинуваченні в підготовці терористичного акту проти комуністів на селі та веденні антирадянської агітації я винним себе не визнаю».

Незважаючи на повну відсутність доказів провини, 10 січня 1933 року священнику висунули обвинувачення, що він «протягом низки років керував контрреволюційним угрупованням на селі, яке готувало терористичні акти проти місцевих комуністів».

26 лютого 1933 року трійка ОДПУ засудила отця Олексія до п’яти років заслання в Казахстан. Після закінчення строку священник повернувся служити до храму Архангела Михаїла в село Загорново, де залишалася жити його сім’я. Але цього разу зовсім недовгим виявилося його служіння. 25 березня 1938 року його заарештували і помістили до камери попереднього ув’язнення при Раменському відділенні НКВС.

У цей час почалися арешти співробітників НКВС. Зокрема, було заарештовано й слідчого, який вів справу отця Олексія, і до травня 1938 року про священника нібито забули. Допити почалися після того, як було призначено інших слідчих, і тоді знову стали викликати штатних свідків.

14 травня слідчий допитав отця Олексія.

Були викликані для очних ставок ті самі свідки; але отець Олексій заявив, що деяких свідків він взагалі бачить вперше, а з іншими ніколи не розмовляв.

7 червня 1938 року трійка НКВС засудила священника до розстрілу. Священник Олексій Скворцов був розстріляний 4 липня 1938 року і похований у спільній безвісній могилі на полігоні Бутово під Москвою.