Священномученик Олексій (Бєльковський) Aleksiy Velikoustuzhskiy
Житія святих,  Грудень

Священномученик Олексій (Бєльковський)

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Олексій (в миру Петро Пилипович Бєльковський) народився 1841 року в селі Різдвоствино Каширського повіту Тульської губернії в сім’ї священика. Закінчив Тульську духовну семінарію. У 1867 році висвячений на священика до Олександро-Невської церкви міста Тули. Коли 1891 року в Тульській губернії стався голод, священик Петро за підтримки парафіяльної ради організував допомогу голодуючим дітям. У влаштованій при храмі богадільні щодня готували гарячий сніданок для учнів – дітей найбідніших батьків. Завдяки отцю Петру Олександро-Невський храм, що розташовувався на околиці міста, де проживало найбідніше населення, став одним із центрів освіти і благодійності.

У 1897 році отець Петро був удостоєний сану протоієрея. Того ж року овдовів. У 1898 році він прийняв чернечий постриг з ім’ям Олексій і був зарахований до братства Тульського архієрейського дому. Того ж року його призначили настоятелем Староруського Спасо-Преображенського монастиря зі зведенням у сан архімандрита. 1904 року архімандрита Олексія висвятили на єпископа Великоустюзького, вікарія Вологодської єпархії, його призначили настоятелем Устюзького Михайло-Архангельського другокласного необщинного монастиря. За єпископа Олексія у Великому Устюзі було збудовано жіноче єпархіальне училище, збудовано й освячено кілька храмів.

На початку двадцятих років владика був зведений у сан архієпископа. У 1924 році у віці вісімдесяти двох років архієпископ Олексій був звільнений на спокій. Живучи у Великому Устюзі при храмі преподобного Симеона Стовпника, він щодня звершував літургію. Після закриття цієї церкви архієпископ став служити в храмах преподобного Сергія Радонезького і великомученика Димитрія Солунського в Димківській слободі.

Восени 1937 року владику заарештували, йому було вже дев’яносто п’ять років. Він не міг вийти з дому за наказом співробітників НКВС, і вони винесли його самі на простирадлі. Помер священномученик Олексій у в’язниці в листопаді 1937 року. Його поховали на міському кладовищі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.