Священномученик Олексій Архангельський пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 13-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Олексій народився 1 березня 1864 року в селі Сажинському Кунгурського повіту Пермської губернії в сім’ї священника Макарія Архангельського. Вступивши до Пермської духовної семінарії, він через стан здоров’я змушений був перервати навчання на третьому курсі. 23 грудня 1884 року Олексія призначили псаломщиком до Введенської церкву села Камгорт Чердинського повіту, 5 лютого 1885 року перевели до Михайло-Архангельську церкви в рідному селі Сажинському, де він також служив псаломщиком, а 12 грудня 1887 року призначили до Свято-Троїцької церкви Верх-Теченського жіночого монастиря Шадринського повіту.

8 вересня 1888 року Олексій був висвячений на диякона до монастирської церкви і 17 жовтня того ж року призначений вчителем у церковно-приходську школу при Верх-Теченському жіночому монастирі.

18 грудня 1893 року диякон Олексій був рукопокладений на священника до Покровської церкви села Піщано-Колединське Шадринського повіту і затверджений законовчителем Піщано-Колединського народного училища.

13 (26) червня 1918 року червоногвардійці заарештували отця Олексія. Після короткого допиту священника відвели на берег річки Теча і тут розстріляли. Перед смертю отець Олексій перехрестився і зі словами: «Безвинно вмираю», — упав, убитий кулями. Червоногвардійці, кинувши вбитого до возу, відвезли його в село Піщано-Колединське, де його поховали парафіяни на сільському кладовищі.

Через деякий час ті самі червоногвардійці заарештували в селі Верх-Теча дванадцять осіб, дев’ятьох із яких убили майже одразу ж, але перед тим катували й понівечили так, що рідні змогли впізнати їх лише за одягом. Обличчя їхні були перетворені на шматки м’яса, руки вивернуті, бороди вирвані. Один зі страждальців просив дати йому пити, і червоногвардієць, тикаючи його обличчям у калюжу крові, сказав: «Пий свою кров!» Усі вбиті були поховані на площі біля церкви в братській могилі.

Невдовзі село Верх-Теча було звільнене військами Сибірського уряду. Страти припинилися, і 15 серпня 1918 року гроб з останками священномученика Олексія було перенесено до братської могили поруч із храмом.