...
Священномученик Олексій Архангельський, пресвітер p1ebndhrbmem4mt6tghs41onj3
Житія святих,  Червень

Священномученик Олексій Архангельський, пресвітер

Місяця червня на 13-й день

Священномученик Олексій народився 1 березня 1864 року в селі Сажинському Кунгурського повіту Кунгурського повіту Пермської губернії в сім’ї священика Макарія Архангельського. Вступивши до Пермської Духовної семінарії, він за станом здоров’я змушений був перервати навчання на 3-му курсі. 23 грудня 1884 року Олексія призначили псаломщиком у Введенську церкву села Камгорт Чердинського повіту, 5 лютого 1885 року перевели псаломщиком у Михайло-Архангельську церкву в рідному селі Сажинському, 12 грудня 1887 року – у Свято-Троїцьку церкву Верх-Теченського жіночого монастиря Шадринського повіту. 8 вересня 1888 року його висвятили на диякона до монастирської церкви і 17 жовтня того ж року призначили вчителем у церковно-приходську школу при Верх-Теченському жіночому монастирі.
18 грудня 1893 року диякона Олексія висвятили на священика до Покровської церкви села Піщано-Колединське Шадринського повіту і затвердили за самовчителем Піщано-Колединського народного училища.
У “Єкатеринбурзьких єпархіальних відомостях” так описувалася Покровська церква: “Село Піщано-Коледінське раніше було селом Уксянської парафії… Церква існує тут з 1878 року. Кам’яна, однопрестольна, біленька, невеликих розмірів, вона обнесена кругом дерев’яною огорожею. Усередині церкви помітна бідність. Дешеве начиння, нефарбована підлога, голі стіни. Але цей бідний храм, мабуть, користується любов’ю: простенький, низенький іконостас дбайливо прибраний гірляндами з ялиці, підлога у вівтарі пофарбована світло-сірою фарбою, й усюди чистота й охайність… Парафія складається з одного села…”
13 (26) червня 1918 року червоногвардійці заарештували отця Олексія. Після короткого допиту священика відвели на берег річки Теча і тут розстріляли. Перед смертю отець Олексій перехрестився і зі словами: “безвинно вмираю” – упав, убитий кулями. Червоногвардійці, кинувши вбитого у віз, відвезли його в село Піщано-Колединське, де його поховали парафіяни на сільському кладовищі.
Через деякий час ті самі червоногвардійці заарештували в селі Верх-Теча дванадцять осіб, дев’ятьох із яких убили майже одразу ж, але перед тим катували й понівечили так, що рідні змогли впізнати їх лише за одягом. Обличчя їх були перетворені на шматки м’яса, руки вивернуті, бороди вирвані. Один зі страждальців просив дати йому пити, і червоногвардієць, тикаючи його обличчям у калюжу крові, сказав: “Пий свою кров!” Усі вбиті були поховані на площі біля церкви в братській могилі. Незабаром село Верх-Теча було звільнене військами Сибірського уряду, – страти припинилися, і 15 серпня 1918 року труну з останками священномученика Олексія було перенесено до братської могили поруч із храмом.

Знайшли помилку