Священномученик Олександр Медведєв, диякон

Місяця серпня на 28-й день

Священномученик Олександр Медведєв народився 1891 року. Навчався він у Єкатеринбурзькій школі псаломщиків, але не закінчив її. Олександр рано почав служити в церкві, спочатку як паламар, а з 1 липня 1910 року його було допущено до виконання обов’язків псаломщика при Іоанно-Предтеченській церкві села Більше-Трифонського Ірбитського повіту. Перед самою революцією Олександра Ниловича було висвячено в сан диякона. До своєї мученицької кончини він служив у селі Більше-Трифонському.

Більшість жителів села мали міцні господарства, були заможними, або, як їх називали більшовики, куркулями. Жовтнева революція не викликала в них співчуття. Комітет бідноти, створений більшовиками для здійснення різноманітних заходів (наприклад, для реквізицій продовольства та майна), наштовхнувся на протидію з боку основної маси селян. Колишній керуючий відділенням Волзько-Камського банку в Єкатеринбурзі В. П. Анічков писав у своїх спогадах про революцію і громадянську війну: “почали утворюватися в селах комітети бідноти, на які Леніним робиться велика ставка. З кого ж вони складаються? Виключно з ледарів і п’яниць. Чи можна за таких правителів очікувати успіху в проведенні комунізму, заснованого на знищенні приватної власності, коли вся та шпана тільки й буде грабувати майно не з метою внесення його в казну, а для власних цілей. Селяни села Більше-Трифоновського говорили, що їм не потрібен комітет бідноти, оскільки вважали бідняків ледарями і неробами. Вони відмовлялися підкорятися комітету, віддавати хліб і майно для потреб Червоної армії.

Винними в тому, що на місцях селяни не визнають радянську владу, більшовики вважали священнослужителів і всіляко намагалися підірвати авторитет Церкви в очах населення, заявляючи, що релігія народові не потрібна, називаючи її опіумом, що тільки одурманює народну свідомість. Повсюдно відбувалося осквернення храмів, вершилися розправи над священнослужителями.

Двадцятисемирічний отець Олександр продовжував дияконське служіння у Велико-Трифоновському, незважаючи на розправи над духовенством, що точилися безперестанку протягом літа 1918 року. Він служив разом зі священиком Петром Сніжницьким, який також не покинув свою парафію в цей страшний час. 28 серпня/10 вересня 1918 року диякона Олександра Медведєва було без суду і слідства вбито червоногвардійцями на станції Єгоршине: його порубали шашками.

Рішенням Священного Синоду від 17 липня 2002 року диякона Олександра Медведєва прославлено в Соборі новомучеників і сповідників Російських.