Священномученик Олександр Крутицький, пресвітер

Місяця червня на 18-й день

Священномученик Олександр народився 1898 року в селі Салтиково Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Сергія Матвійовича Крутицького; мати померла, коли Олександр був немовлям, батько – коли Олександру виповнилося п’ятнадцять років, і його прийняла на виховання сестра батька, Єлизавета Матвіївна, його хрещена мати. Закінчивши Перервинське духовне училище, Олександр вступив до Московської Духовної семінарії, але закінчити її через матеріальні труднощі і революцію, що настала, не встиг, і 1917 року став служити псаломщиком на місці спочилого батька в Успенській церкві в селі Салтиково. За порадою своєї хрещеної матері Олександр одружився з уродженкою села Образцово Щолковської волості Богородського повіту дівицею Пелагією Цигановою. Вона була з багатодітної селянської сім’ї, була привчена до важкої селянської праці, яка вимагала фізичної сили, твердості характеру і моральної стійкості; до кінця життя Пелагія служила Господу співом у церковному хорі; у них народилося троє дітей, двоє синів і дочка.
1917 року Олександра висвятили на диякона і призначили служити в храм Різдва Пресвятої Богородиці в село Образцово на вакантне місце псаломщика. У 1929 році його заарештували за звинуваченням у зриві сільськогосподарських заготівель, але судом він був виправданий і звільнений. Незважаючи на посилення гонінь, кінця яким не було видно, отець Олександр вирішив своє життя цілком присвятити служінню Богові й Церкві; він подав правлячому архієрею відповідне прохання і 1933 року був висвячений на священика до Покровської церкви в селі Хомутове. Парафіяни полюбили його за лагідну вдачу і безкорисливість. У селі жили три вдови, які втратили чоловіків у Першу світову війну. Священик завжди їм допомагав і перш ніж зорати землю собі, орав і засівав їм.
Отця Олександра заарештували о другій годині ночі 3 березня 1938 року. Він був до арешту готовий і сприйняв жереб, що готувався йому, спокійно. Під час обшуку забрали не тільки книжки, а й ті речі, які, з погляду співробітників НКВС, становили хоч невелику матеріальну цінність: у дружини священика, Пелагії, одну сережку з вуха вийняли, а іншу – вирвали.
Спочатку отця Олександра помістили в камері попереднього ув’язнення в місті Щелково, а потім – у в’язниці в Москві. 5 березня йому було пред’явлено звинувачення, що він, “будучи вороже налаштований, серед оточуючих проводить контрреволюційну діяльність”. Ознайомившись із текстом обвинувального висновку, отець Олександр відмовився під ним підписуватися, заявивши, що з ним не згоден.
14 червня 1938 року трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Священик Олександр Крутицький був розстріляний 1 липня 1938 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.