Священномученик Олександр Хотовицький, пресвітер p1apuv1g8rkec1ca01ndg9m21dto3
Житія святих,  Серпень

Священномученик Олександр Хотовицький, пресвітер

Місяця серпня на 7-й день

Священномученик Олександр Хотовицький, протопресвітер, народився 11 лютого 1872 року в місті Кременець у благочестивій родині ректора Волинської Духовної Семінарії протоієрея Олександра, пам’ять про якого як про доброго пастиря зберігалася в серцях православних жителів Волині.
Батьки дали отроку добре християнське виховання, прищепили йому любов до Православної Церкви і народу Божого. Освіту майбутній пастир здобув у Волинській Семінарії та Петербурзькій Духовній Академії, яку закінчив магістрантом 1895 року.
Після закінчення Академії він був направлений до Північно-Американської єпархії в Нью-Йорк. У 1896 році псаломщика Олександра було висвячено в сан пресвітера в кафедральному соборі в Сан-Франциско.
З 1896 по 1907 роки отець Олександр звершував пастирське служіння під омофором Святителя Тихона, який високо цінував його серцеве благочестя, дар пастирської любові і всебічну богословську освіченість. Отець Олександр успішно здійснював місіонерське служіння, головним чином серед емігрантів-уніатів, вихідців з Галичини та Карпатської Русі. Його працями створено православні парафії у Філадельфії, Юнкерсі, Панайку та інших містах Північної Америки. Під його редакцією виходили англійською та російською мовами “Американський Православний Вісник”. Він узяв на себе подвижницьку працю з будівництва нового кафедрального собору в Нью-Йорку, яке було завершено 1902 року.
З 1914 по 1917 роки отець Олександр ніс служіння у Фінляндії. У серпні 1917 року він був ключарем кафедрального Храму Христа-Спасителя в Москві. Отець Олександр брав участь у діяльності Помісного Собору 1917-1918 років. У важкі роки громадянської війни батюшка був одним із найближчих помічників Святішого Патріарха Тихона з управління Московською єпархією. У 20-ті роки його неодноразово заарештовували за звинуваченням у порушенні декрету про відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви – у викладанні Закону Божого дітям, а також в опорі кампанії з насильницького вилучення церковних цінностей. Його було заслано в Туруханський край на три роки.
У 1930 році батюшка був призначений настоятелем Ризоположенського храму на Донській вулиці в Москві. Восени 1937 року отець Олександр був знову заарештований – на цьому наявні документальні відомості перериваються, проте більша частина усних повідомлень свідчать про його мученицьку кончину (розстріл). Православна Церква в Америці шанує його як страстотерпця. Місце його поховання невідоме.
Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 1994 року зарахований до лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Александру Хотовицкому, глас 4

Кро́тость и смире́ние стяжа́вый,/ любо́вь Христо́ву па́стве свое́й показа́л еси́/ в годи́ну о́гненных искуше́ний Це́ркве на́шея/ и, я́ко па́стырь до́брый,/ ду́шу свою́ за ню́ положи́л еси́./ Моли́ся о нас, священному́чениче Алекса́ндре,// просвети́ти ду́ши на́ша.

Кондак священномученику Александру Хотовицкому, глас 2

Труды́ и боле́зни на ра́мо свое́ взял еси́/ и, ра́дуяся, путе́м те́сным ше́ствовал еси́,/ страда́ньми за Христа́ Небе́снаго Ца́рства дости́гл еси́,/ моли́ о нас Бо́га Спа́са, священному́чениче Алекса́ндре,// обрести́ нам ми́лость в день су́дный.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку