Священномученик Олександр Хотовицький, пресвітер

Місяця серпня на 7-й день

Священномученик Олександр Хотовицький, протопресвітер, народився 11 лютого 1872 року в місті Кременець у благочестивій родині ректора Волинської Духовної Семінарії протоієрея Олександра, пам’ять про якого як про доброго пастиря зберігалася в серцях православних жителів Волині.
Батьки дали отроку добре християнське виховання, прищепили йому любов до Православної Церкви і народу Божого. Освіту майбутній пастир здобув у Волинській Семінарії та Петербурзькій Духовній Академії, яку закінчив магістрантом 1895 року.
Після закінчення Академії він був направлений до Північно-Американської єпархії в Нью-Йорк. У 1896 році псаломщика Олександра було висвячено в сан пресвітера в кафедральному соборі в Сан-Франциско.
З 1896 по 1907 роки отець Олександр звершував пастирське служіння під омофором Святителя Тихона, який високо цінував його серцеве благочестя, дар пастирської любові і всебічну богословську освіченість. Отець Олександр успішно здійснював місіонерське служіння, головним чином серед емігрантів-уніатів, вихідців з Галичини та Карпатської Русі. Його працями створено православні парафії у Філадельфії, Юнкерсі, Панайку та інших містах Північної Америки. Під його редакцією виходили англійською та російською мовами “Американський Православний Вісник”. Він узяв на себе подвижницьку працю з будівництва нового кафедрального собору в Нью-Йорку, яке було завершено 1902 року.
З 1914 по 1917 роки отець Олександр ніс служіння у Фінляндії. У серпні 1917 року він був ключарем кафедрального Храму Христа-Спасителя в Москві. Отець Олександр брав участь у діяльності Помісного Собору 1917-1918 років. У важкі роки громадянської війни батюшка був одним із найближчих помічників Святішого Патріарха Тихона з управління Московською єпархією. У 20-ті роки його неодноразово заарештовували за звинуваченням у порушенні декрету про відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви – у викладанні Закону Божого дітям, а також в опорі кампанії з насильницького вилучення церковних цінностей. Його було заслано в Туруханський край на три роки.
У 1930 році батюшка був призначений настоятелем Ризоположенського храму на Донській вулиці в Москві. Восени 1937 року отець Олександр був знову заарештований – на цьому наявні документальні відомості перериваються, проте більша частина усних повідомлень свідчать про його мученицьку кончину (розстріл). Православна Церква в Америці шанує його як страстотерпця. Місце його поховання невідоме.
Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 1994 року зарахований до лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання