Священномученик Олександр Агафоніков, пресвітер

Місяця жовтня на 1-й день

Священномученик Олександр Володимирович Агафоніков народився 3 грудня 1881 року в селі Медяни Вятської губернії в сім’ї псаломщика. У 1903 році він закінчив В’ятську духовну семінарію і 1906 року був висвячений на священика. З 1919 року отець Олександр став служити в Спасо-Троїцькому соборі в місті Котельнич і незабаром був призначений благочинним. На благочинницьких зборах, що відбулися 1923 року, було ухвалено рішення просити патріарха Тихона про заснування в Котельничах окремого вікаріатства. Отець Олександр запропонував як кандидата на зайняття єпископської кафедри ієромонаха Флавіана (Сорокіна) зі Златоустівського монастиря в Москві.

На початку 1924 року ієромонаха Флавіана було хіротонізовано на єпископа Котельницького, вікарія Вятської єпархії. Отець Олександр став найближчим помічником архієрея. Єпископ Флавіан керував вікаріатством близько року, а потім його заарештували і заслали. Із заслання він написав отцю Олександру, що потрапив у надзвичайно важкі матеріальні обставини і потребує найнеобхіднішого. Отець Олександр став щомісяця висилати єпископу гроші.

У цей час у Котельничі розв’язалася боротьба обновленців із православними. Радянська влада активно підтримувала обновленство і збирала відомості про всіх найбільш непримиренних супротивників обновленців. Наприкінці 1926 року співробітники ОДПУ склали висновок про діяльність отця Олександра Агафонікова, в якому писали, що він “згрупував навколо себе реакційний елемент із духовенства міста Котельнич і черниць та повів посилену роботу зі зміцнення в межах повіту “старого православ’я””.

Отець Олександр Агафоніков був заарештований у святвечір Різдва Христового – 6 січня 1927 року. Його звинуватили в тому, що він проводив грошові збори на допомогу антирадянському елементу. Відповідаючи на запитання слідчого, отець Олександр не визнав за собою жодної провини. 20 березня 1927 року у справі священика Олександра Агафонікова було складено остаточний висновок, у якому його було охарактеризовано як “найактивнішого антирадянського церковного діяча міста Котельнич”. 27 березня 1927 року отця Олександра засудили до трьох років заслання в Сибір. Повернувшись із заслання, він жив три роки у В’ятці під наглядом ОДПУ. Коли термін нагляду закінчився, отець Олександр переїхав у Московську область і був призначений в Іллінську церкву в селі Лемешево Подільського повіту.

14 вересня 1937 року отець Олександр був заарештований. На переконання слідчого визнати себе винним він відповів відмовою. 10 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила отця Олександра до розстрілу. Священик Олександр Агафоніков був розстріляний 14 жовтня 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.