Священномученик Нил Смирнов, пресвітер p1e4m4u2un1u3110k58fo15gguun3
Житія святих,  Вересень

Священномученик Нил Смирнов, пресвітер

Місяця вересня на 19-й день

Священномученик Ніл народився 5 листопада 1881 року в селі Пересипкіно Кірсанівського повіту Тамбовської губернії в сім’ї вчителя народної школи Михайла Смирнова. Мати Ніла Михайловича була дочкою священика.
Закінчивши Кірсановське міське училище, Ніл Михайлович з 1897 до 1921 року працював на залізниці на посадах: конторника товарної контори, помічника товарного касира, помічника квиткового касира, квиткового касира, телеграфіста, завідувача господарської частини Ювілейного селища робітників і службовців Московсько-Казанської залізниці.
У 1921 році Ніл Михайлович подав прохання про висвячення і прийняття його в клір міста Москви. Дияконом він служив у церкві Воскресіння Христового в Сокільниках. За два тижні після висвячення в диякони, 22 жовтня 1921 року, отець Ніл був поставлений у священика до храму святих безсрібників Кіра та Іоанна при Сербському подвір’ї в Москві.
У листопаді 1921 року Патріарх Тихон затвердив його на посаді штатного священика Воскресенської церкви в Сокільниках. У серпні 1923 року отця Ніла перевели в храм Успіння Божої Матері при погості Картин Можайського повіту. У листопаді 1925 року отця Ніла знову призначили до церкви Воскресіння Христового в Сокільниках. У 1930 році він став виконувати обов’язки настоятеля, а через рік був затверджений на цій посаді. У 1931 році отець Ніл був возведений у сан протоієрея.
17 лютого 1933 року протоієрея Ніла заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.
Особлива Нарада при Колегії ОДПУ 22 березня 1933 року засудила отця Ніла до висилки в Північний край терміном на три роки. Покарання він відбував у місті Каргополі, працював на розвантаженні лісу з плотів, складав його в штабелі, а також на пилянні дров.
Повернувшись із заслання 1936 року, отець Ніл був призначений служити в Богоявленську церкву села Буйгород Волоколамського району Московської області.
У травні 1937 року отець Ніл на запрошення священика Бориса Недумова став служити в Іоанно-Предтеченському храмі села Іванівське на Ламі Лотошинського району.
Прокурор Лотошинського району вже у квітні 1937 року направив начальнику місцевого районного відділення НКВС два листи, в яких викладав контрреволюційні дії священиків і наказував провести розслідування.
У березні, влаштовуючи доньку Катерину до школи в селі Буйгород, отець Ніл розмовляв із директором школи, зазначивши йому в бесіді, що його донька – вірянка, ходить до церкви та носить хрестик, тому будь-яка антирелігійна робота, яку проводять у школі, її торкатися не має, а також не потрібно примушувати її вступати до піонерського загону. Після арешту 1937 року отця Ніла директор школи був залучений як свідок і, згадуючи про цю розмову, показав слідчому: “…Носіння відкрито хреста його донькою має вплив на решту учнів, у даному випадку чимало учнів стало відвідувати церкву. Крім того, у квітні у… подруги дочки священика Смирнова було знайдено в класі Євангеліє”.
У серпні 1937 року отець Ніл їздив до Єпархіального управління з проханням про призначення його в село Нижнє Василівське Лотошинського району, але, ще до ухвалення рішення, був 20 серпня заарештований і поміщений до Таганської в’язниці в Москві.
9 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила отця Ніла до десяти років ув’язнення в таборі.
Протоієрея Ніла Смирнова відправили в Бамлаг Амурської області на станцію Вапняна, де він і помер 2 жовтня 1938 року і його поховали в безвісній могилі.