Священномученик Никифор Литвинов, диякон

Місяця грудня в 7-й день

Никифор Романович Литвинов народився 1 червня 1892 року в селі Серетіно Тамарського району Курської області в сім’ї селянина. Він закінчив сільську школу в 1913 році, після чого був узятий на службу в армію, де служив у полковій церкві псаломщиком до 1917 року. У 1917 році він повертається до рідного села Середине, продовжує допомагати в церкві як псаломщик і готується до рукоположення. Через деякий час він стає дияконом, після чого служить у Серетінській церкві. У 1932 році храм закрили і диякона направили до церкви в село Кам’янки. У 1934 році і цей храм закрили, а отця Никифора заарештували, засудивши його до 3 років виправно-трудового табору. З 1934 по 1937 рік він провів у таборі НКВС на Далекому Сході в місті з промовистою назвою Вільний. Вийшовши на свободу у квітні 1937 року, диякон Никифор Литвинов починає служити в Микільській церкві в селі Черленково Шаховського району Московської області. Служити йому довелося недовго. 27 листопада того ж 1937 року він знову заарештований і звинувачений у “контрреволюційній агітації”. Винним себе він не визнав.

3 грудня 1937 року трійка при УНКВС СРСР по Московській області засудила диякона Никифора Романовича Литвинова до вищої міри покарання. 19 грудня 1937 року його розстріляли на Бутовському полігоні.