Священномученик Николай Розанов, Звенигородский, пресвітер p1eca8lshvm5gemj37qqrr1j7k3
Житія святих,  Червень

Священномученик Николай Розанов, Звенигородский, пресвітер

Місяця червня на 21-й день

Священномученик Миколай народився 1867 року в селі Муромцеве Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї священика Петра Олексійовича Розанова. Микола вступив до Віфанської Духовної семінарії, але закінчив тільки два класи; 1890 року його висвятили на диякона до Покровського храму в селі Куликове Дмитрівського повіту, а 1905-го – на священика до Микільського храму в селі Черленкове Волоколамського повіту. З 1914 року він став служити в Москві в храмі Михайла Архангела при Солодовницькій богадільні, з 1920 року – у Митрофаніївській церкві в Петровському парку, з 1921 року – у Вознесенській церкві в місті Звенигороді. У весь час свого служіння з 1901 року він викладав церковнослов’янську мову в Куликівській церковнопарафіяльній школі, а потім Закон Божий у земських школах. У 1928 році отець Миколай був возведений у сан протоієрея і потім нагороджений митрою.
18 березня 1938 року якийсь інспектор фінансового відділу надіслав до НКВС заяву, в якій писав: “Прошу вжити відповідних заходів і не допустити явищ з боку служителя культу (прізвище мені невідоме, але з міста Звенигорода), який мав розмову про конституцію. Їхали разом із Москви в одному вагоні…”
Наступного дня інспектор був викликаний слідчим на допит. Він показав: “Я їхав із міста Москви, в одному вагоні зі мною їхали два старі люди. Один із них виявився священиком Розановим, який поширював контрреволюційний наклеп на радянську владу, говорив: “Священиків заарештовують неправильно, тому що конституція говорить за повну свободу і недоторканність особистості. Конституція фальшива, вона видана для обману робітників і селян. Сталін надумав конституцію для втирання окулярів, написана в конституції свобода, а на ділі насильство””.
Протоієрея Миколая, якому виповнилося тоді сімдесят два роки, заарештували 21 березня 1938 року, помістили до звенигородської в’язниці, і того самого дня його допитали.
– Ваше соціальне становище після революції 1917 року? – запитав його слідчий.
– Служив священиком по день мого арешту, тобто до 21 березня, протягом сорока восьми років без перерви.
Незабаром слідчого, який вів справу, заарештували, і 8 травня вже інший слідчий знову допитав священика. Однак, незважаючи на арешт слідчого за скоєні ним беззаконня, той, хто прийшов на його місце, робив те ж саме: він залучив до слідства штатного свідка, який підписав необхідні протоколи допитів, і потім заявив отцю Миколаю:
– Ви звинувачуєтеся у висловлюванні наклепу щодо радянської влади…
– Винним себе в цьому не визнаю. Але, дійсно, я висловлював невдоволення щодо радянської влади через непосильні податки, які були накладені на мене, як на священика, районним фінансовим відділом, – відповів священик.
7 червня 1938 року трійка НКВС засудила отця Миколу до розстрілу, і 10 червня в Таганській в’язниці в Москві з нього було знято фотографію для ката. Протоієрея Миколу Розанова було розстріляно 4 липня 1938 року, його поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Знайшли помилку