...
Священномученик Никодим (Кононов), єпископ Бєлгородський p1b02t1dtauns1gkirv81egr16ot3
Житія святих,  Грудень

Священномученик Никодим (Кононов), єпископ Бєлгородський

Місяця грудня на 28-й день

Священномученик Никодим, єпископ Білгородський (у світі Олександр Михайлович Кононов) народився 1871 року в Архангельській губернії у священика.
Олександр Кононов закінчив Архангельську Духовну семінарію та Санкт-Петербурзьку Духовну Академію. У 1896 році він був пострижений у чернецтво з ім’ям Никодим і висвячений на ієромонаха. Тоді ж він був призначений доглядачем Олександро-Невського Духовного училища в Санкт-Петербурзі, а також доглядачем Санкт-Петербурзьких Педагогічних курсів. За свою діяльність отець Никодим був нагороджений багатьма нагородами, у тому числі в 1901 році він отримав від Синоду Біблію «на заохочення любові його до дітей, що є справою та істиною». Того ж року він був зведений у сан архімандрита.
Через 3 роки отець Никодим був направлений до Калуги на посаду ректора Калузької Духовної семінарії, а 1909 року переміщений на посаду ректора Олонецької Семінарії. У цей час архімандрит Никодим отримав подяку від Калузького єпископа за «непосильні праці, понесені останнім часом особливо по впливу на схвильовані уми вихованців, завдяки чому вони припинили бродіння і залишили думку, — якщо не назавжди, то на тривалий час, — не підкорятися розпорядженням начальства», — йшлося у слові подяки архієрея.
Дякував архімандриту Никодиму та Синоду за складання акафіста святому Іоанну Златоусту. Цей акафіст був надрукований Синодом для церковного вживання. Акафіст святителю Іоанну Златоусту був написаний ієромонахом Никодимом, коли він ще був студентом Санкт-Петербурзької Духовної Академії. Однак у той час цензор відхилив акафіст приблизно в таких виразах: «Акафіст генію має писати геній, а не якийсь невідомий ієромонах».
У 1911 році в Санкт-Петербурзі отець Никодим був висвячений на сан єпископа митрополитом Московським і Коломенським Володимиром (Богоявленським). 1913 року владика Никодим став єпископом Білгородським, вікарієм Курської єпархії. Весь час своєї архіпастирської діяльності владика був церковним піснотворцем, він становив акафісти преподобним Никодиму Кожеєзерському, Трифону Печенізькому та Іову Ущельському, Соловецькому чудотворцю.
Духовний письменник, церковний історик, владика Никодим був автором книг про подвижників Архангельської та Олонецької землі, а також був одним із головних упорядників багатотомної праці «Життєпису вітчизняних подвижників благочестя XVIII-XIX століть». У 1910 році була опублікована його книга «Старець отець Наум Соловецький, подвижник-карел». Крім цього, їм було написано кілька збірок життєписів святих угодників Божих Санкт-Петербурзької та Вологодської єпархій, а також подвижників Соловецького монастиря.
Багато попрацював владика у зв’язку з відкриттям святих мощей святителя Іоасафа Білгородського. У роки служіння в Курській єпархії їм було складено дві молитви святителю Йоасафу, а також велику працю «Житіє, прославлення та чудеса святителя Йоасафа». Під керівництвом єпископа Никодима та за його безпосередньої участі було видано три томи консисторських справ, пов’язаних з діяльністю святителя Йоасафа, у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі відтворено його покої, створено унікальний музей святителя Йоасафа, який мав великий фонд документів.
У 1919 році, в другий день свята Різдва Христового, Білгородський владика прямо у вівтарі Троїцького собору був заарештований червоним комісаром Саєнком за проповіді проти пограбування та насильства.
На прохання віруючих, які вимагали відпустити владику, місцеві чекісти «звільнили» його на один день, а тих, хто просив за нього, заарештували. Одну з груп віруючих, які протестували проти арешту єпископа, очолила дружина священика, начальниця 2-ї жіночої гімназії Марія Дмитрівна Кияновська, яку відразу ж заарештували як «керівницю контрреволюційної демонстрації» і розстріляли. Наступної доби єпископа було повторно заарештовано.
Через 2 дні після арешту за наказом комісара Саєнко єпископ Никодим (Кононов) був таємно розстріляний та похований у спільній могилі за містом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Никодиму (Кононову), епископу Белгородскому, глас 4

Правосла́вия и благоче́стия ревни́телю,/ священному́чениче Никоди́ме,/ святи́теля Иоаса́фа велегла́сный просла́вителю,/ ду́шу свою́ за о́вцы ста́да Христо́ва положи́вый,/ моли́ о на́с всеми́лостиваго Бо́га,/ да ве́рою, наде́ждою и любо́вию утверди́т оте́чество на́ше в Правосла́вии/ и душа́м на́шим да́рует ве́лию ми́лость.

Кондак священномученику Никодиму (Кононову), епископу Белгородскому, глас 8

Избра́нный свети́льниче земли́ Белогра́дския,/ страда́ния и кончи́ну Христа́ ра́ди восприя́вый,/ те́мже обреты́й благода́ть несокруши́мую,/ помога́й на́м твои́м предста́тельством во утвержде́нии Правосла́вия,/ да с ве́рою зове́м ти́:/ Ра́дуйся, священному́чениче Никоди́ме,/ архипа́стырю и моли́твенниче усе́рдный!

 

Ще в розробці

Знайшли помилку