Священномученик Миколай Толгський, пресвітер

Місяця серпня на 14-й день

Священномученик Миколай – Микола Васильович Толгський – народився 20 лютого 1886 року в селі Дорки Бронницького повіту Московської губернії. Він був молодшим із трьох братів-священиків, синів протоієрея Василя Толгського, який служив у селі Дорки. Старший брат, протоієрей Сергій, служив у Москві в церкві Різдва Божої Матері на Кулішках, а потім церкві Петра і Павла на Яузі. У 1936 році він добровільно пішов на заслання разом із сім’єю дочки (м. Коканд). Середній брат отець Олександр був відомим настоятелем храму Іллі Пророка в Обиденному провулку.
Освіту майбутній священномученик здобув спочатку в Московській Духовній Семінарії, яку закінчив 1907 року, потім став кандидатом богослов’я в Московській Духовній Академії (рік закінчення 1911). Священний сан він прийняв після закінчення Академії і був направлений для служіння в Хрестовоздвиженську церкву села Алтуф’єве Московської губернії, потім його перевели до Москви в церкву преподобного Сергія в Пушкарях (Дзвінниковий провулок).
Отець Миколай був дуже яскравою фігурою в церковному житті того часу. Незважаючи на гоніння на Церкву, що розгортала безбожна влада, він активно займався просвітницькою діяльністю, створював хори. На духовно високого пастиря звернули увагу, він став особисто відомий Св. Патріарху Тихону. Отець Миколай був призначений благочинним Стрітенського Сорока церков округу, висвячений у протоієреї, нагороджений митрою.
1922 року протоієрея Миколая заарештували за викладання Закону Божого, але за два тижні відпустили. Другий арешт відбувся 12 квітня 1935 року: особлива Нарада при НКВС СРСР засудила заарештованого священика до 3 років заслання в місто Чимкент Південно-Казахстанської області.
23 червня 1937 року отець Миколай був заарештований втретє і востаннє на засланні. Поряд зі звинуваченнями, висунутими всім учасникам справи (учасник “к/р центру, куди увійшли значні за кількістю кадри церковників, ченців, попів”, для “встановлення Патріаршества і верховенства Церкви над державною владою”) протоієрея Миколу Толзького звинувачували в тому, що він був “керівником засланців-духівників у Каракатському районі, за дорученням [єпископа] Кобранова групував навколо себе і здійснював к/р керівництво к/р елементом у селі Ленінському. Вів к/р агітацію пораженського характеру, писав к/р роман, вилучений під час обшуку”.
На допиті на запитання слідчого: “Дайте свідчення про Вашу к/р діяльність”, отець Миколай відповів: “К/р діяльністю я не займався і показати з цього питання нічого не можу”.
Трійка при УНКВС у Південно-Казахстанській області засудила отця Миколая до вищої міри покарання – його було розстріляно 27 серпня 1937 року в Лисячій балці міста Чимкента, наразі місце його поховання невідоме. Священномученик Миколай був прославлений у лику святих на Ювілейному Архієрейському соборі Руської Православної Церкви 2000 року.