Священномученик Миколай Стрітенський, пресвітер

Місяця вересня на 4-й день

Священномученик Миколай народився 15 квітня 1867 року в селі Толстикове Бежецького повіту Тверської губернії в сім’ї священика Олексія Івановича Стрітенського. Коли Миколі виповнилося десять років, батьки віддали його вчитися в Бежецьке духовне училище, закінчивши яке, він вступив до Тверської Духовної семінарії. Пройшовши курс семінарії, Микола Олексійович півроку працював учителем у земській школі, потім його перевели на посаду духовного наглядача, на якій він пропрацював кілька місяців. 1890 року, коли йому виповнилося двадцять три роки, Миколу Олексійовича висвятили на священика до храму Бежецького Благовіщенського монастиря, в якому він служив до свого арешту 1937 року. З 1906 року о. Микола був дійсним членом Тверського Православного місіонерського товариства. З 1910 року – член благодійного товариства в ім’я святої великомучениці Варвари для допомоги бідним вихованкам Тверського єпархіального жіночого училища. У 1915 році за двадцятирічне викладання Закону Божого в різних школах о. Миколай був нагороджений орденом Антона. Миколай був нагороджений орденом Анни III ступеня.
У сім’ї о. Миколая було двоє дітей – син і дочка. Син Володимир народився 1895 року. Вступив до Катеринославського гірничого інституту, але закінчити встиг тільки два курси, оскільки почалася Перша світова війна і його направили до Петергофської школи прапорщиків, а потім на німецький фронт. У зв’язку з більшовицькою революцією і розвалом фронту влітку 1918 року він повернувся до батьків у Бежецьк, але незабаром поїхав у Катеринослав, звідки з білою армією, що відступала, потрапив за кордон. Деякий час жив у Польщі і працював механіком на заводі, а потім поїхав до Франції і закінчив у Парижі фізико-математичний інститут і гірничу академію.
Прослуживши кілька років у Бежецькому монастирі, о. Миколай став користуватися великою любов’ю і повагою. Миколай став користуватися великою любов’ю і повагою парафіян. Незважаючи на нещадні гоніння двадцятих років, у Бежецьку при монастирі ще в середині тридцятих років жили близько п’ятдесяти черниць. З монастирських будівель їх вигнали, вони жили в приватних квартирах, але, як і раніше, збиралися в храмі, відправляли монастирські служби і дотримувалися чернечого способу життя. Коли влада в місті спробувала закрити всі храми, черниці чинили опір цьому і почали збирати підписи вірян жителів міста під проханням не закривати храми.
Отець Миколай був заарештований одразу ж після початку гонінь літа-осені 1937 року – 5 серпня, і того самого дня його допитали. Слідчий, у пошуках обвинувачення, запитував про деталі біографії священика, про його родичів, про сина, який перебуває за кордоном. Допити йшли щодня, безперервно. Потім було складено протокол. Слідчий запитував:
13 вересня Трійка НКВС засудила о. Миколая до розстрілу. Священик Миколай Стрітенський був розстріляний 17 вересня 1937 року.
Зарахований до лику святих Новомучеників і Сповідників Російських на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.