Священномученик Миколай Сафонов

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Миколай народився 13 квітня 1900 року в місті Саратові в сім’ї благочестивих мирян Олександра і Євдокії Сафонових, двоє синів яких обрали шлях служіння Господу, ставши священиками. Микола закінчив чотири класи Саратовської Духовної семінарії, коли сталася безбожна революція, і духовні освітні заклади було закрито. З 1918-го по 1924 рік Миколай був учителем, а потім півчим на криласі.

8 листопада 1926 року єпископ Подільський, вікарій Московської єпархії Серафим (Силичев) висвятив його на священика до Преображенського храму в селі Спас-Куплі Подільського повіту. У 1927 році отець Миколай був переведений у Троїцьку церкву Арістова цвинтаря Богородського повіту і того ж року призначений настоятелем Покровського храму в Голіках на вулиці Мала Ординка в Москві. У 1929 році безбожна влада закрила Покровський храм і весь клір священноначалля перевело до Благовіщенського храму на вулиці Велика Ординка або, як його зараз називають, святителя Миколая в Пижах. У 1930 році отець Миколай був нагороджений наперсним хрестом.

21 листопада 1932 року священика заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці. Наступного дня слідчий Байбус допитав священика. Відповідаючи на його запитання, отець Миколай сказав, що веде листування зі своїм братом, архімандритом Стефаном, засланим “в Уральську область за контрреволюцію, яку радянська влада приписує всьому духовенству”, але він ніколи не писав у листах, що в Москві поголовно заарештовують духовенство і закривають церкви. “Ніколи і ні в кого, – заявив отець Миколай, – не збиралися на квартирах і не обговорювали жодних політичних питань. Я особисто серед вірян не поширював жодних провокаційних чуток про голод, розпад колгоспів. Також нікому не говорив, що в Москві закриють більшовики всі церкви і скоро прийде кінець радянської влади – влади антихриста. У пред’явленому мені обвинуваченні винним себе не визнаю”.

Для свідчень проти священика було викликано свідка, який сказав: “Я людина віруюча, часто ходжу до церкви Миколи в Пижах, знаю там священика Миколу Олександровича Сафонова, у якого часто сповідався. Сафонов людина налаштована контрреволюційно… Він також серед церковників поширював усілякі контрреволюційні чутки… Сафонов має листування зі священиками, засланими за контрреволюційну діяльність. Він мені показував листи, в яких його брат писав, що на засланні одне духівництво, люди вмирають з голоду… Сафонов ці листи показує не тільки мені, а й усім вірянам і намагається переконати своїх парафіян, що його брат і все заслане духовенство мученики за віру Христову… Бачачи, що в цій церкві служителі релігійного культу займаються антирадянською діяльністю, я перестав ходити в цю церкву приблизно з місяць”.

10 січня 1933 року Особлива Нарада при Колегії ОДПУ засудила отця Миколу до трьох років ув’язнення в концтабір, і його відправили до Свірських таборів.

Отець Миколай був звільнений достроково 1934 року і призначений спочатку до храму святителя Миколая в Пижах, а потім, того самого року, до храму Ризоположенія. Однак, як тому, хто був в ув’язненні, йому було заборонено проживання в Москві, і його направили в місто Каширу настоятелем храму Всіх святих і звели в сан протоієрея. У 1937 році Кашира потрапила в режимну зону, в якій було заборонено проживання всіх засуджених за політичними статтями, і в лютому 1937 року протоієрея Миколая призначили настоятелем храму святих і праведних Іоакима і Анни в місті Можайську.

Протоієрея Миколая заарештували 5 грудня 1937 року; 6 і 7 грудня допитали як свідків диякона храму, який служив разом із ним, і якогось робітника. Диякон показав, що священики, зібравшись одного разу у вівтарі, обговорювали, чи йти їм на парафію, до якої входять і найближчі села, з молебнями чи ні. Священик Сафонов заявив, що зараз парафією ходити не можна, оскільки триває передвиборча кампанія з виборів у Верховну Раду, і священиків можуть запідозрити у зриві передвиборчої кампанії і заарештувати. Робітник же показав, що протоієрей Миколай, приїхавши в Можайськ, оточив себе духовенством, яке раніше відбувало термін за контрреволюційну діяльність. За час служіння отця Миколая парафія значно збільшилася за рахунок черниць, духовенства і вірян.

7 грудня слідчий допитав отця Миколая.

– Яку контрреволюційну діяльність ви вели серед населення? – запитав він.

– Я ніякою антирадянською агітацією серед населення не займався і винним себе не визнаю. Ми розмовляли у вівтарі з приводу ходіння по парафії… Але з огляду на збиральну кампанію ми, щоб не викликати на себе нарікань громадян, на парафію не пішли, хоча й було престольне свято.

9 грудня трійка НКВС засудила отця Миколая до розстрілу. Протоієрея Миколу Сафонова було розстріляно 15 грудня 1937 року, його поховали в загальній безвісній могилі на полігоні Бутово під Москвою.