Священномученик Миколай Орлов, пресвітер

Місяця серпня на 13-й день

Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Більше-Сольського повіту Костромської губернії в потомственій священичій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії, Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі.
Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, будучи приписаним до церкви рідного села. У цій церкві і в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гур’євич прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося.
Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу почалися гоніння, він, щоб не накликати лиха на своїх парафіян, у яких по черзі квартирував, попросив старосту церкви пристосувати для житла прибудову до храму. У колишній коморі в одне вікно було зроблено нари, сім’я священика змогла тут оселитися.
Тричі батюшка був репресований. Третій і останній арешт відбувся 5 червня 1937 року. Священику було приписано “участь у контрреволюційному угрупованні та в антирадянських збіговиськах”. Винним себе він не визнав. 25 серпня 1937 року трійка УНКВС СРСР по Ярославській області засудила ієрея Миколу Орлова до вищої міри покарання, і 26 серпня його розстріляли.
Рішенням Архієрейського собору Руської Православної Церкви 2000 року ієрея Миколая Орлова зараховано до лику святих мучеників.