Священномученик Миколай Конюхов пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 7-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у неділю після 29 січня — Собор святих Пермської митрополії (перехідне)

Священномученик Миколай народився 1860 року в родині священника Петра Конюхова. У 1879 році він закінчив Пермську духовну семінарію і був призначений вчителем та законовчителем Камгортського початкового училища Чердинського повіту Пермської губернії, а в 1886 році став законовчителем Цідвінського початкового училища.

4 жовтня 1887 року Миколай був висвячений на священника до Введенської церкви в селі Камгорт, а 1889 року був переведений до Воскресенського собору в місті Чердині та призначений законовчителем міського двокласного жіночого училища. Того ж року за гарне викладання Закону Божого йому було оголошено подяку.

У 1897–1899 роках отця Миколая обирали окружним духівником; з 1899-го до 1905 року він був помічником благочинного першого округу Чердинського повіту, а з 1905-го до 1911 року був благочинним. Окрім того, з 1899-го до 1906 року він був законовчителем у Чердинській жіночій прогімназії.

У 1906 році священник був нагороджений наперсним хрестом. У 1901–1907 роках він вів бесіди про православне віровчення з нижніми чинами Чердинської військової конвойної команди. 27 грудня 1908 року отець Миколай був зведений у сан протоієрея.

З 1912 року він виконував обов’язки скарбника Чердинського відділення Пермської училищної ради і був кандидатом у члени благочинницької ради. Під час служіння отця Миколая в соборі в 1909–1911 роках було розширено трапезну, бокові вівтарі та паперть собору, окрасою Чердині стала висока восьмигранна дзвіниця.

У 1913 році вийшов указ про призначення настоятелем собору іншого священника. Це дуже засмутило парафіян, і в жовтні 1913 року вони надіслали єпископу Пермському і Солікамському Палладію два прохання про залишення отця Миколая настоятелем, під одним підписалося сто п’ять парафіян, під іншим підписалося вісімдесят п’ять. 9 листопада 1913 року вони відправили обер-прокурору Святішого Синоду лист, у якому просили «в ім’я справедливості, в ім’я всього святого залишити протоієрея отця Миколая Конюхова, як і раніше, настоятелем собору, зважаючи на його 24-річну службу в соборі та труди його з перебудови собору на величний храм». 13 травня 1914 року указом Пермської духовної консисторії отець Миколай був залишений настоятелем Воскресенського собору, де прослужив до своєї мученицької кончини.

Протоієрей Миколай Конюхов був розстріляний більшовиками-безбожниками в грудні 1918 року біля селища Юрла, куди відступили під натиском білих загони червоногвардійців, ведучи з собою заарештованих. Тіло священника знайшли в лютому наступного року, він лежав у снігу зі схрещеними на грудях руками, з наскрізною раною в голові. Священномученика Миколая перевезли до Чередині, де він був урочисто похований.