Священномученик Микола Георгієвський, пресвітер

Місяця серпня на 28-й день

Священномученик Миколай народився 1865 року в селі Коломенське Нагатинської волості Московського повіту Московської губернії в сім’ї священика Сергія Георгієвського. Після закінчення 1886 року Московської Духовної семінарії він був висвячений на священика і служив у храмах Московської єпархії. На початку ХХ століття він служив у Космо-Даміанському храмі в селищі Болшево Митищинської волості Московського повіту. Храм був збудований наприкінці ХVIII століття. У 1900 році стараннями отця Миколая і місцевих благодійників був добудований південний приділ на честь Казанської ікони Божої Матері. Отець Миколай був зведений у сан протоієрея і довгий час, включно з часом гонінь від безбожної влади, був благочинним храмів Митищинського району.
На початку 1930 року безбожникам вдалося домогтися закриття Космо-Даміанського храму, але віряни не погодилися з цим і направили до влади ходоків із клопотанням про відкриття храму. З проханням перешкодити знищенню храму звернувся до вірян і отець Миколай, і 15 квітня 1930 року храм знову відкрили і привели до ладу після розгрому.
У помсту представники влади стали збирати відомості про священика для його арешту. Чергові свідки дали слідчим необхідні свідчення, сказавши, що священик звертався з амвона до віруючих жінок, повідомляв, що влада хоче закрити храм, і просив вплинути на своїх чоловіків, хоча б ті були й комуністи. Під час свята Великодня 1931 року отець Миколай, вітаючи вірян, сказав, що, слава Богу, дочекалися, напевно, більше так не доведеться зустрічати, бо комуністи тиснуть.
“У квітні 1930 року, – засвідчила одна з чергових свідків, – я була відряджена осередком ВКП(б) фабрики “1 травня” до церкви села Болшеве, де під час проповіді священик цієї церкви Георгієвський говорив про народження Христа, куди вклеював антирадянську агітацію; наприклад, торкаючись народження Христа, зачепив словом, що ось Ісус Христос хрестився і всім нам це заповідав, ну, а зараз люди це не стали визнавати, не стали хрестити дітей…”
Протоієрея Миколая заарештували 14 липня 1931 року і помістили в тюремну камеру при Митищинському відділенні ОДПУ. 26 липня його допитали. На всі запитання слідчого отець Миколай категорично відповів: “У пред’явленому мені обвинуваченні винним себе не визнаю і свідчення давати відмовляюся”.
28 липня трійка ОДПУ засудила священика до трьох років заслання в Казахстан. Протоієрей Микола Георгієвський помер 10 вересня 1931 року в пересильній в’язниці в Алма-Аті. Дізнавшись про його смерть, дочка почала клопотати про видачу їй свідоцтва про смерть батька, щоб вступити в права спадщини будинком. У відповідь на це трійка ОДПУ на додаток до вироку про заслання батька Миколи постановила конфіскувати і будинок, що залишився після його смерті.