Священномученик Микола Амасійський, пресвітер

Місяця грудня на 13-й день

Священномученик Микола народився 1889 р. в селі Савельївка Миколаївського повіту Самарської губернії в сім’ї священика Миколи Амасійського (за іншими даними – Амасійського). 1906 року Микола Миколайович закінчив 1 клас Самарської Духовної Семінарії. На служіння Церкви Микола вступив у 1908 році: спочатку псаломником, потім дияконом у церкві села Семенівка Миколаївського повіту (нині Пугачівського району Саратівської області). Його дружину звали Ольга Іванівна, дітей – Олександр, Ніна, Сергій та Віра. У 1917 році він був висвячений у сан священика і в 1917-1918 роках. служив у місті Пугачові, у 1918–1922 pp. – у селі Смородині Перелюбського району. У 1922 році відбулося повернення в місто Пугачов, де отець Миколай став благочинним.
2 жовтня 1934 року священика було заарештовано Пугачевським РВ НКВС за «антирадянську агітацію серед віруючих». Він звинувачувався в тому, що отримавши від учасника контрреволюційної групи пропозицію про спільну організовану антирадянську діяльність, не повідомив про це відповідних органів влади і приховував практичну контрреволюційну діяльність групи. Ухвалою Особливої наради при НКВС СРСР від 17 березня 1935 року отець Микола Амасійський був засланий до Казахстану терміном на три роки, рахуючи термін з 2 жовтня 1934 року. Він мешкав у селищі Майське Бескаргайського району Павлодарської області. 25 листопада 1937 р. отця Миколу знову заарештували, і 1 грудня 1937 року на засіданні трійки УНКВС по Східно-Казахстанській області засуджено до 10 років виправно-трудового табору. Новомученик помер у місцях позбавлення волі 26 грудня 1938 року.