Священномученик Михайло Успенський, пресвітер

Місяця грудня в 7-й день

Священномученик Михаїл народився 1874 року в селі Кішкіно Міхневської волості Серпуховського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Олексія Успенського, який походив із селянського стану.

Освіту Михайло Олексійович здобув домашню, потім склав іспит на псаломщика в церковній школі та був визначений 1905 року на місце псаломщика Покровської церкви села Авдулово Коломенського повіту[1]. 27 травня 1907 року він був посвячений у стихар. 2 лютого 1920 року Михайла Олексійовича висвятили на диякона до Покровської церкви в селі Авдулово.

З 23 вересня 1916 року до 1 вересня 1917 року Михайло Олексійович перебував на військовій службі.

1933 року диякона Михаїла висвятили на священика до Покровської церкви, і того ж року влада заарештувала його і засудила до 5 років позбавлення волі, але після касаційної скарги його виправдали.

Сім’я отця Михайла складалася з дружини, Євдокії Павлівни, сина і двох дочок. У будинку отця Михайла знаходили притулок усі нужденні і гнані священноцерковнослужителі.

5 грудня 1937 року отця Михаїла заарештували й ув’язнили в Каширській в’язниці. Винним себе не визнав.

9 грудня 1937 року його було засуджено до розстрілу. Священика Михаїла Успенського було розстріляно 19 грудня 1937 року, його поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.