Священномученик Михайло Кобозєв, Благієвський, пресвітер

Місяця грудня на 10-й день

Священномученик Михайло Іванович Кобозєв народився 1874 року в селі Спас-Леоновщина Єгор’євського повіту Московської губернії в сім’ї диякона. Закінчив Скопинське духовне училище, церковно-учительські співочі курси, працював учителем початкової школи. У 1898 році був висвячений у сан диякона до Духовської церкви села Благі Раненбурзького повіту Рязанської губернії, 1911 або 1913 року одружився і був висвячений на ієрея. Одночасно з пастирським служінням викладав дітям Закон Божий.

Після революції отець Михайло намагався згуртувати вірян – створити культурно-релігійну громаду при Вознесенській церкві. Окрім релігійної просвіти мешканців міста та його околиць, однією з головних цілей для створюваної громади мала стати “благодійність на братніх християнських добровільних засадах”. Ставилося також найважливіше завдання: громада “загалом сприяє духовно-моральному оздоровленню навколишнього життя (боротьба з хуліганством і моральною розбещеністю, охорона дитинства і материнства)”.

У 1932 році Вознесенський храм було закрито. Отець Михайло отримав парафію в селі Дмитрівський Боровок у сусідньому Ново-Деревенському районі. У 1933 році він був удостоєний сану протоієрея. У 1937 році протоієрей Михаїл служив у тому ж храмі села Благі, в якому починав своє священнослужіння, служив ревно, говорив: “Хочу постраждати за Христа”.

26 жовтня 1937 року отця Михайла заарештували разом із вісьмома священнослужителями Ново-Деревенського району Рязанської області. Його звинуватили в тому, що він “…проводив антирадянську і контрреволюційну діяльність, спрямовану на зрив усіх заходів, що проводяться, і озлоблення колгоспників проти існуючого радянського ладу”. На допитах від отця Михайла вимагали зізнавальних свідчень проти себе та інших священиків. Однак, відповідаючи слідчому, священик неодноразово спростовував усі звинувачення. 6 грудня 1937 року трійка при УНКВС по Рязанській області засудила протоієрея Михайла Кобозєва до розстрілу. Розстріляний 23 грудня 1937 року у в’язниці міста Ряжська і похований у невідомому місці.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 16 липня 2005 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.