Святий Михаїл Вікторов сповідник, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 29-й день.

Священносповідник Михаїл Іванович Вікторов (1871 – 1933) народився 1871 року в селі Болошневе Рязанського повіту в сім’ї священника Іоанна Микитовича Вікторова. Його племінником був священномученик Леонід Вікторов.

У 1894 році закінчив курс Рязанської духовної семінарії. 24 грудня 1895 року був висвячений на диякона до церкви Різдва Богородиці села Льгово Рязанського повіту.

Не раніше 1898 року був висвячений на священника і призначений настоятелем  храму Різдва Богородиці села Глібово того ж повіту.

Наприкінці 1903 року його перемістили до Преображенської церкви села Болошневе.

У 1904 році був затверджений на посаді законовчителя Болошневського, а в 1912 році — також і Наумівського, початкових народних училищ.

Після революції 1917 року продовжував служити в Преображенському храмі.

17 січня 1930 року був заарештований і 17 квітня того ж року трійкою при ПП ОДПУ СРСР по Московській області за ст. 58-10 КК РРФСР засуджений до трьох років заслання в Північний край.

11 квітня 1933 року помер у Соловецькому таборі особливого призначення. За деякими відомостями, помер у конторі табору, прийшовши по довідку про звільнення.

12 червня 1957 року був реабілітований Рязанським обласним судом за 1930 рік репресій.

11 квітня 2006 року був прилічений до лику святих новомучеників і сповідників  для загальноцерковного шанування.