Священномученик Михаїл Смирнов
Місяця грудня на 26-й день
Священномученик Михаїл Смирнов народився 1880 року в Астрахані в родині священика. Після закінчення курсу Астраханської духовної семінарії 1906 року був призначений псаломщиком Володимирського собору міста Красний Яр. У 1922 році був висвячений на диякона.
У Красному Яру 1907 року диякон Михайло познайомився зі священиком Миколою Залеським, зав’язалася їхня тісна дружба. Після призначення в Красний Яр протоієрея Миколи Тарбєєва отець Михайло став його вірним помічником, вони разом протистояли обновленцям.
Один із місцевих обновленських священнослужителів дав свідчення в ОДПУ, з яких випливало, що отець Миколай Тарбєєв організував “контрреволюційне ядро, яке складається з чорносотенної чернечої чернечої братії, як от: священика Залеського Миколи села Ватажного, Смирнова Михайла диякона села Красний Яр, який служить із ним в одній церкві, монашку Віру Михайлівну Попову, монашку Арістову Олександру, Броженіну Тетяну та Матвєєнко Варвару, теж монашки…”
У вересні 1930 року отця Миколая Тарбеєва заарештували. Цей арешт сколихнув Красний Яр. Віряни активно почали збирати підписи, просячи про його звільнення. Ця подія органами ОДПУ була оцінена як частина змови з метою підняти повстання.
11 листопада 1930 року заарештували отця Миколу Залеського, отця Михайла Смирнова, ктитора Абрама Попова і колишніх послушниць: Віру Попову, Олександру Арістову, Броженіну Тетяну і Матвєєнко Варвару. У процесі слідства диякона Михаїла раптом поставили замість отця Миколи Залеського наступником отця Миколи Тарбєєва в очоленні “церковної змови”. Однак отець Михайло ні в чому себе винним не визнав. Інші обвинувачені також не визнали себе винними. Усе обвинувачення було побудовано на свідченнях лжесвідків.
Отця Миколу Залеського, отця Миколу Тарбєєва, диякона Михайла Смирнова, а також ще чотирьох обвинувачених, засудили до розстрілу. Усі вони прийняли мученицьку кончину 8 січня 1931 року “поза межами міста, в місці, що гарантує повну секретність”.
Священномученика Михаїла Смирнова зараховано до лику новомучеників і сповідників Руських 20-21 квітня 2005 року ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви.