Священномученик Михаїл Маслов, пресвітер

Місяця березня на 9-й день.

Священномученик Михаїл народився 8 липня 1874 року в селі Щеглятьєво Старицького повіту Тверської губернії в сім’ї псаломщика Григорія Маслова. Михайло закінчив церковнопарафіяльну школу й один рік навчався в духовному училищі, потім допомагав батькові в селянському господарстві. У 1895 році його призвали в армію і відправили в місто Білосток. Після закінчення в 1899 році терміну військової служби Михайло Григорович повернувся на батьківщину і став служити в храмі в селі Козьмодем’янському Тверської губернії. У 1907 році його висвятили на диякона до храму в селі Мелково Тверської губернії, де він прослужив до 1924 року, а потім направили до храму Архангела Михаїла в село Микуліно Лотошинського району Московської області.
У 1930 році диякона Михаїла висвятили на священика до храму села Гур’єво. З 1935 року він став служити в храмі рідного села Щеглятьево.

11 листопада 1937 року місцевий парторг відправив у районний відділ НКВС доповідну записку, в якій писав, що священик Михайло Маслов говорив, що життя за радянської влади та керівництва Сталіна стало важким, нічого нема, навіть нещасної картоплі колгоспники і то не отримують, а якщо й отримують, то гнилу. Щодо страховки приміщень говорив, що радянській владі тільки гроші плати, а якщо згориш, отримаєш дулю. Не те що побудуватися, а кілька дерев не купиш. Раніше, за старого ладу, погорілець іде збирати, йому і штанів, і сорочок, і грошей, і продуктів дадуть – згоріло менше від того, що він отримає.
1 лютого 1938 року голова сільради склав довідку про священика і подав її в районний відділ НКВС. У ній він писав, що священик впливав на трудову дисципліну колгоспів шляхом бесіди зі старенькими біля віконець і вдома, терміни державних поставок не виконував і був антирадянськи налаштований. Того ж дня слідчий допитав одного зі свідків, який сказав: “Знаю те, що Маслов агітує колгоспників, щоб вони ходили до церкви і молилися Богу. Особисто мені говорив, щоб я ходив до церкви, Бог за це дасть здоров’я”.
10 березня 1938 року отця Михаїла заарештували, помістили до в’язниці в місті Волоколамську і того ж дня допитали. На запитання слідчого він відповів, що його антирадянська діяльність полягає в тому, що він незадоволений радянською владою, чому й говорив, що при радянській владі немає взуття, немає одягу, раніше, за царя, всього було багато і все було дешево, а тепер немає нічого. Усіх зробили жебраками, картоплі й того вдосталь немає.
– Громадянине Маслов, під час виборів до Верховної Ради ви вели антирадянську агітацію і говорили: “Комуністи кажуть, що за радянської влади буде демократія; вона є тільки на словах, а на ділі її немає; бач, як хитро Сталін написав, що немає тепер позбавлених виборчих прав, а насправді це живий обман, демократії при радянській владі немає і не буде ніколи”. Слідство пропонує вам дати щирі свідчення з цього питання.
– У цьому винним я себе не визнаю. Більше показати нічого не можу.
15 березня 1938 року трійка НКВС засудила отця Михайла до розстрілу. Священика Михаїла Маслова було розстріляно 22 березня 1938 року, його поховали в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.