Священномученик Маркел, папа Римський, мученики Сисиній та Кіріак диякони, Смарагд, Ларгій, Апроніан, Сатурнин, Папій та Мавр воїни і Крискентіан, мучениці Пріскилла, Лукина і Артемія царівна
День пам'яті (н. ст.)
Місяця червня на 7-й день
Священномученик Маркел, папа Римський, і святі мученики Сисиній та Киріак диякони, Смарагд, Ларгій, Апроніан, Сатурнин, Папій та Мавр воїни, Крискентіан і святі мучениці Пріскилла, Лукина та Артемія царівна постраждали в Римі під час гонінь Діоклетіана й Максиміана (284–305) і їхніх наступників Галерія (305–311) та Максентія (305–312). Імператор Максиміан, який правив Західною частиною Римської імперії, позбавив усіх християн військових звань і послав на каторжні роботи. Один багатий християнин, Фрасон, став надсилати в’язням через християн Сисинія, Киріака, Смарагда і Ларгія їжу та одяг. Святий папа Маркел дякував Фрасону за доброчинність, а Сисинія і Киріака висвятив у сан диякона.
Невдовзі під час надання допомоги в’язням Сисинія і Киріака схопили і відправили на роботи. Вони не лише виконували свою норму, а й працювали за старого в’язня Сатурнина, за що Максиміан віддав Сисинія на муки правителю області Лаодикію. Святого ув’язнили. Начальник в’язниці Апроніан викликав святого Сисинія для допиту, але, побачивши, що його обличчя сяє небесним світлом, увірував у Христа й охрестився, а потім разом з Сисинієм, прийшовши до святого папи Маркела, прийняв Миропомазання. Звершивши літургію, святий Маркел причастив їх Святих Тайн.
Того ж дня, 7 червня, святі Сисиній і Сатурнин у супроводі Апроніана постали перед Лаодикієм. Святий Апроніан сповідав, що він християнин, і був обезголовлений, а святі Сисиній і Сатурнін були кинуті до в’язниці. Потім Лаодикій наказав привести їх до язичницького храму і принести жертви. Святий Сатурнин сказав: «Хай оберне Господь у прах ідолів язичницьких!» Тієї ж миті триніжки, на яких курився фіміам перед ідолами, розплавилися. Побачивши це диво, воїни Папій та Мавр сповідали Христа. Після тривалих тортур Сисиній і Сатурнин були обезголовлені, а Папій і Мавр ув’язнені в темниці, де молилися про просвітлення їх Святим Хрещенням. Господь допоміг їм здійснити це спасительне бажання. Вийшовши непоміченими із в’язниці, вони прийняли від святого Маркела Хрещення і повернулися до в’язниці.
На суді вони знову сповідали себе християнами і померли від жахливих тортур. Їхні чесні тіла були поховані пресвітером Іоанном і Фрасоном.
Святих Киріака, Смарагда, Ларгія та інших в’язнів-християн продовжували виснажувати на роботах.
Царівна Артемія, молодша дочка Діоклітіана, страждала біснуванням. Дізнавшись про те, що святий в’язень Киріак зцілює недуги і виганяє бісів, імператор покликав його до хворої. Вигнавши біса, святий Киріак охрестив царівну. У нагороду за лікування доньки імператор звільнив Киріака, Смарагда і Ларгія. Незабаром імператор відправив святого Киріака до Персії, щоб він зцілив дочку перського царя. Після повернення до Рима святого Киріака схопили за наказом імператора Галерія, зятя Діоклітіана, який відрікся від влади. Галерій був дуже розсерджений на свого попередника за навернення до християнства царівни Артемії. Він наказав на ганьбу і посміховисько перед натовпом водити за своєю колісницею оголеного, закутого в ланцюги святого Киріака.
Папа Маркел всенародно викрив імператора в жорстокості проти неповинних християн. Імператор наказав бити святого папу палицями і зробити святителя Христового скотарем. Святі Киріак, Смарагд і Ларгій та ще один в’язень на ім’я Крискентіан померли від катувань. У той самий час було страчено і царівну Артемію, яка перебувала у в’язниці зі святим Киріаком, і ще двадцять одного в’язня.
Святий папа Маркел був таємно звільнений римськими кліриками. Викопавши тіла святих мучеників Киріака, Смарагда і Ларгія, він поховав їх у маєтку двох християнок, Пріскилли і Лукини, на околицях Рима, перетворивши будинок Лукини на церкву.
Максентій, який обійняв престол імператора, наказав зруйнувати церкву і перетворити на скотарський двір, а святого папу засудив довічно ходити за худобою. Змучений голодом і холодом, виснажений смородом, святий папа Маркел захворів і помер 310 року.
Святі жінки Пріскилла і Лукина з безчестям були вигнані із Рима, а їхні маєтки були розграбовані.