Священномученик Леонід (Антощенко), єпископ Марійський

Місяця грудня на 26-й день

Священномученик Леонід (у миру Лаврентій Євтихійович Антощенко) народився 1872 року в селі Мала Миколаївка Артемівського району Дніпропетровської області в селянській родині. У 1888 році прийняв чернечий постриг у Троїце-Сергієвій лаврі. Після зведення в сан ієромонаха був скарбником московського Чудова монастиря. Пізніше отець Леонід очолював подвір’я Пекінської місії в місті Санкт-Петербурзі. Під час Першої світової війни йому було доручено побудувати церкву в місті Харбіні, але через революцію будівництво припинилося.

1927 року майбутній священномученик був хіротонізований на єпископа Переяславль-Залеського, вікарія Володимирської єпархії.

У 1930 році його було засуджено на 5 років позбавлення волі і відправлено в Пінюзькі табори в Кіровській області. Тут ув’язнені в нестерпно важких умовах будували земляне полотно для залізниці Пінюг-Сиктивкар. Місцеві жителі пам’ятають це і кажуть, що під кожною шпалою – смертельна праця людини. Владика Леонід духовно опікувався християнами, які перебували в таборі, – сповідував, причащав Святими Дарами, які надсилали з Москви, і навіть здійснив чернечий постриг.

Звільнившись з ув’язнення в 1932 році, владика Леонід отримав призначення на кафедру в місто Александров, але незабаром його заслали в місто Балахну, а потім – у Сенгілей, поблизу Ульяновська. Звідси святитель пише листи-втіхи своїм духовним чадам.

Повернувшись із заслання, владика отримав призначення на Кунгурську кафедру, а через деякий час – на Свердловську кафедру. Але туди він не був допущений владою.

У березні 1937 року святитель був призначений на свою останню, Марійську кафедру. Їдучи до місця призначення, “вже з вагона єпископ Леонід благословив тих, хто проводжав, і тут же пророчо вказав на себе в груди і в землю”.

Прибувши в Марійську республіку, владика Леонід оселився поблизу міста Йошкар-Оли. Тут він і був заарештований у грудні 1937 року. Владику звинувачували в контрреволюційній діяльності та створенні “церковно-фашистської організації”. Ніякої провини за собою він не визнав. 29 грудня 1937 року преосвященний Леонід був засуджений до розстрілу. Мученицьку кончину він прийняв 7 січня 1938 року, в день свята Різдва Христового.

Священномученик Леонід, єпископ Марійський зарахований до лику святих новомучеників Руських постановою Священного Синоду 17 липня 2002 року.