...
Преподорбні священномученики Кукша та Пимен посник, Печерські, у Ближніх печерах p1clb9bg751ueh18itmhpn081er23
Житія святих,  Вересень

Преподорбні священномученики Кукша та Пимен посник, Печерські, у Ближніх печерах

Місяця серпня на 28-й день

Житіє преподобного священномученика Кукші тісно пов’язане з життям і подвигом преподобного Пимена посника.

Блаженний священномученик, званий Кукша, один з отців святого Печерського монастиря, був відомий всім, так як він хрестив в’ятичів, людей потьмарених невір’ям, і багатьох просвітив вірою.

Зробив він і багато великих чудес: проганяв бісів, звів дощ з неба, висушив озеро і показав багато інших різних дивовижних знамень.

Після багатьох мук він був усічений невірними з учнем своїм.

У той же час блаженний Пимен посник подвизався боговгодно в тому ж Печерському святому монастирі. За великий свій піст і труд він отримав від Бога таке обдарування, що засяяв не тільки лікуванням недужих, а й прозрінням майбутнього, причому далекого, невідомого і таємного. Багатьох хворих зцілив він чудотворно і багато про що став пророкувати, й передбачив відхід свій до Бога за два роки.

Провидивши вбивство блаженного Кукши, який перебував далеко, голосно закричав він серед церкви Печерської: «Брат наш Кукша в цей день убитий». І, сказавши це, преставився в один день зі святим Кукшей і учнем його.

Отже, вони троє разом отримали тричисленну радість, про яку сказано: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9).

На карті 1638 року відзначений «св. монах Кукша чудотворець». На картах 1661 і 1703 років його ім’я, з невідомої причини, пропущено. На карті 1744 року знову згаданий «святий мученик Кукша».

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь, глас 3

Му́ченическою кро́вию, свяще́нне Ку́кшо,/ в про́поведи Ева́нгелия со ученико́м ти блаже́нным, че́стне украси́выйся,/ и Пи́мене, в по́стничестве светоза́рне просия́вый,/ в еди́н день и час внидо́сте в свет незаходи́мый,/ иде́же моли́теся Го́сподеви,// да пода́ст нам ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 4

Свети́ла разу́мная, соше́дшеся, хвала́ми воспое́м, лю́дие,/ просия́ли бо суть в ми́ре сем:/ Пи́мен мно́гими по́двиги,/ Ку́кша же со ученико́м, про́поведию Сло́ва,/ и си́и трие́, единоу́мно предстоя́ще Святе́й Тро́ице,/ я́ко со́лнце сия́ют и просвеща́ют// любо́вию па́мять их восхваля́ющих.

Тропaрь, глaсъ G:

Мч7ническою кр0вію, сщ7eнне кyкшо, въ пр0повэди є3ђліа со ўченик0мъ ти2 бlжeннымъ, чeстнэ ўкраси1выйсz, и3 пjмене, въ п0стничествэ свэтозaрнэ просіsвый, въ є3ди1нъ дeнь и3 чaсъ внид0сте въ свётъ незаходи1мый, и3дёже моли1тесz гDеви, да подaстъ нaмъ вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Свэти6ла раз{мнаz, сошeдшесz, хвалaми воспои1мъ, лю1діе, просіsли бо сyть въ мjрэ сeмъ: пjменъ, мн0гими пHдвиги, кyкша же со ўченик0мъ, пр0повэдію сл0ва, и3 сjи тріE, є3диноyмнw предстоsще с™ёй трbцэ, ћкw сlнце сіsютъ и3 просвэщaютъ люб0вію пaмzть и5хъ восхвалsющихъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку