Священномученик Костянтин Твердислов, пресвітер

Місяця вересня на 18-й день

Священномученик Костянтин Миколайович Твердислов народився 1881 року в повітовому місті Горохівці Володимирської губернії в сім’ї благочестивих мирян. Закінчив Муромське духовне училище і Володимирську духовну семінарію, після закінчення якої два роки викладав у школі. У червні 1904 року Костянтин одружився і 1 серпня був висвячений у сан священика до Свято-Воскресенської церкви міста Юр’їв-Польського. Отець Костянтин займався створенням парафіяльної духовної бібліотеки, організував допомогу нужденним парафіянам, запровадив народний спів у храмі, трудився на духовно-просвітницькій і викладацькій нивах.
У 1918 році отець Костянтин був переведений у кафедральний Свято-Казанський собор міста В’язники. За несвоєчасну сплату руйнівного податку на страхування півчих влітку 1928 року на церковну раду собору судом було накладено величезний штраф, і духовенство змушене було звернутися до парафіян із проханням про пожертви. Восени того ж року церковна рада провела збір підписів парафіян під проханням не позбавляти народ собору, який збиралися закрити. Це послужило приводом для арешту кліриків собору в грудні 1928 року, зокрема священика Костянтина Твердислова.
“Організаційно оформлене антирадянське церковницьке угруповання” звинувачували в тому, що його члени проводили “систематичну, яскраво антирадянську агітацію, яка містить у собі елементи збудження релігійної ворожнечі”. Священик Костянтин Твердислов був засуджений до трирічного заслання в Сибір. Після закінчення заслання він був позбавлений права проживання в 12 населених пунктах Уральської області і прикріплений на три роки до міста Тамбова.
Влітку 1935 року отець Костянтин повернувся у В’язники, а 17 серпня 1937 року його вдруге заарештували. 27 вересня 1937 року трійка НКВС засудила священика Костянтина Твердислова до розстрілу. 1 жовтня 1937 року він був розстріляний і похований у спільній безвісній могилі на міському кладовищі Балино в Іванові.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 7 жовтня 2002 року постановою Священного Синоду Руської Православної Церкви.