Священномученик Костянтин Лебедєв, пресвітер p1e0gf899011cq7991ua4ppvan33
Житія святих,  Липень

Священномученик Костянтин Лебедєв, пресвітер

Місяця липня на 9-й день

Священномученик Костянтин Лебедєв народився 1884 року. Два роки Костянтин Миколайович навчався в Пермській Духовній семінарії, 1909 року його висвятили на диякона, а 1912-го – на священика. У вересні цього ж року отця Костянтина визначили на священицьке місце при Пророко-Іллінській церкві Усть-Уткінської пристані Верхотурського повіту.
Перед революцією отця Костянтина перевели на служіння до Спасської церкви села Уєцького Камишловського повіту. Село Уєцьке, колишня Уєцька слобода, розташоване за 70 кілометрів від міста Камишлова, недалеко від залізничної станції Поклевська. Розташоване воно на лівому березі річки Пишма, поблизу озера Уєцьке, від найменування якого й отримало свою назву. Перший кам’яний храм був закладений 1807 року на честь Ікони Пресвятої Богородиці “Знамення”, його споруджували на кошти парафіян. У травні 1863 року в Уєцькому сталася сильна пожежа, що знищила майже все село. Під час пожежі сильно постраждав і храм. Мешканці, незважаючи на те, що самі залишилися без житла і майна, виявили любов до дому Божого, зібрали кошти і відновили храм. При цьому були зроблені нові іконостаси – дерев’яні, прикрашені позолоченим різьбленням.
Під час революції і громадянської війни отець Костянтин залишився служити на своїй парафії, незважаючи на червоний терор, що почався. Хвиля диких, нестримних розправ більшовиків над беззахисними людьми прокотилася по всьому Камишловському повіту. У газеті “Зауральский край” так писали про цей час: “…Більшовицький вовк багато лиха накоїв серед пастирів і овець Христового стада. Відсоток закатованих і розстріляних духовних пастирів у нашій єпархії, гадаю, значно вищий за відсоток постраждалих селян, робітників та інтелігенції. Начебто більшовики всю свою демонську злість зігнали на духовних особах, піддаючи їх усіляким катуванням і мукам. Згадайте, що сталося в повітах – Камишловському, Шадринському і Єкатеринбурзькому, – адже духовенство тут винищене мало не поголовно”.
Кожна невдача більшовиків на фронті відгукувалася посиленням червоного терору. Відступ червоних з будь-якого населеного пункту неодмінно тягнув за собою розправи над жителями. При виборі способу страти більшовики були вельми винахідливі. Вирок “розстріл”, або “вища міра покарання”, міг означати болісне, жахливе умертвіння.
Але і в криваві, зловісні дні літа 1918-го отець Костянтин не намагався сховатися від небезпеки, яка загрожувала, а, незважаючи ні на що, продовжував звершувати богослужіння.
8/21 липня 1918 року після літургії до отця Костянтина з’явилися червоноармійці і зажадали, щоб він поїхав із ними на станцію Поклевську, у польовий штаб Червоної армії. Доставлений туди, отець Костянтин був замкнений у сторожці при пожежній охороні. У ніч на 9/22 липня в сторожку прийшли червоноармійці, щоб здійснити над невинним священиком страту. Перед смертю батюшка зазнав жорстоких мук: “бороду вирвали з м’ясом”, “шкіру на лобі надрізали і задерли, на долонях м’які місця зрізали, сухожилля на кістках рук перерізали”. Свідком мук був нічний сторож. Він чув, як отець Костянтин просив своїх мучителів скоріше його вбити, а не мучити. Смерть не лякала мужнього страждальця, який зазнав таких страшних тортур, вона була для нього радше позбавленням. Святитель Іоанн Златоуст так писав про вінець мучеництва, якого сподобився і отець Костянтин: “Велика річ – бачити катів, які стоять навколо і терзають ребра… <…> Коли почуття вже притупилося від різноманітних мук, то і смерть здається вже не страшною, але деяким звільненням і відпочинком від лиха, яке на них налягає”.
Спотворене тіло священика кати закидали соломою і гноєм. Але Господь, кажучи словами святителя Іоанна Златоуста, зодягнув Свого служителя у “великий похоронний покрив – мучеництво”, прикрасив “одягом, найдорожчим від усякого царського багряника, усякої дорогоцінної порфіри…”.
Рішенням Священного Синоду від 17 липня 2002 року священномученик Костянтин Лебедєв прославлений у Соборі новомучеників і сповідників Російських від Єкатеринбурзької єпархії.

Знайшли помилку