Священномученик Іоанн Вечерка, пресвітер

Місяця квітня на 4-й день

Священномученик Іоанн народився 1890 року в селі Косаричі Бобруйського повіту Мінської губернії в сім’ї псаломщика Мартіна Вечорка. У 1913 році Іван Мартинович закінчив Мінську Духовну семінарію і 1915 року був висвячений на священника до Покровської церкви в селі Кривоноси, де він і прослужив усе своє життя.
1920 року частина території Мінської губернії була окупована польськими військами, офіцери зупинилися тоді в домі священника на постій, але ставилися до нього неприязно за те, що він захищав своїх парафіян-селян. Зрештою поляки заарештували отця Іоанна і протримали деякий час у слуцькій в’язниці.
У 1928 році отець Іоанн був заарештований вдруге радянською владою за звинуваченням у несвоєчасній сплаті податків і засуджений до дев’яти місяців ув’язнення. Повернувшись із в’язниці, він продовжив служіння в Покровській церкві.
Влада, маючи намір закрити храм, стала з часом вимагати від священника сплати все більших податків. Своїх коштів у отця Іоанна не залишилося, і він ходив по домівках селян, просячи допомоги; деякі селяни жертвували, в інших доводилося брати в борг. Бачачи, що священник продовжує відстоювати храм, співробітники ОДПУ ухвалили рішення заарештувати його і членів церковної ради. 18 березня 1933 року їх було заарештовано за звинуваченням у тому, що вони “під керівництвом священника Вечорка, використовуючи як привід збирання коштів серед парафіян для сплати податків, займаються активною, організованою антирадянською контрреволюційною діяльністю, ставлячи собі за мету зрив усіх заходів радянської влади, зокрема зрив весняної кампанії… розвал колгоспів, розповсюдження всіляких контрреволюційних чуток…”.
Відповідаючи на запитання слідчого, священник сказав: “Винним себе в антирадянській агітації, спрямованій на зрив господарсько-політичних кампаній, і взагалі в будь-якій контрреволюційній роботі, не визнаю. Вважаю, що пред’явлене мені обвинувачення… має своєю метою закриття церкви. У своїй діяльності я не виходив з меж релігійних обрядів і вважаю себе аполітичною людиною”.
Після закінчення слідства отця Іоанна відправили до слуцької в’язниці. 17 квітня 1933 року трійка ОДПУ засудила священника до розстрілу. Священник Іоанн Вечорко був розстріляний і похований у безвісній могилі.