Священномученик Іоанн Васильєв, пресвітер

Місяця вересня на 18-й день

Священномученик Іоанн (Іван Іванович Васильєв) народився 1876 року в селі Мала Киселенка Тверської губернії в благочестивій селянській родині. Батько мріяв, щоб син став священиком, і визначив його на навчання до Тверської духовної семінарії. Після її закінчення Іван одружився і був висвячений на священика до храму села Осипова Новоторзького повіту. У цьому селі пройшло життя батюшки до 1928 року. За старанне служіння за кілька років він був возведений у сан протоієрея. У 1928 році протоієрея Іоанна було переведено до храму села Таложня для зміцнення духовного життя парафії. Отець Іоанн одразу ж налагодив часті служби в храмі, після яких говорив проповіді, закликаючи православних до морального життя і духовного відродження. Він пояснював слово Боже так, щоб воно стало доступним розумінню кожного парафіянина. У будинках селян він служив молебні і став для багатьох близькою людиною. У парафіян почала воскресати любов до храму, до Бога і богослужінь. Звичайно, це не сподобалося безбожній владі. У 1930 році вона спробувала закрити храм, але парафіяни його відстояли, вчасно зібравши гроші і заплативши податки, якими обкладався священик.

У березні 1931 року отець Іоанн і п’ятеро найактивніших парафіян були заарештовані. Отця Іоанна засудили до п’яти років заслання в Казахстан, інші теж отримали терміни.

Повернувшись на батьківщину в середині 1936 року, отець Іоанн з іще більшими ревнощами став служити Богу в храмі села Яконове і в серпні 1937 року за заявою голови сільради його заарештували й помістили до Тверської в’язниці. Після катувань голодом і безсонням священика допитали. Незважаючи на те що він за собою не визнав провини в проведенні контрреволюційної роботи, трійка НКВС засудила отця Іоанна до розстрілу. Протоієрей Іоанн Васильєв був розстріляний 1 жовтня 1937 року.

Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.