Священномученик Іоанн Успенський, пресвітер

Місяця січня на 22-й день

Священномученик Іоанн народився 30 серпня 1870 року в селі Великі Солі Ярославської губернії в родині священика Олександра Успенського. Іван Олександрович закінчив духовне училище і 1890 року його висвятили на диякона, а вже в період гонінь, що почалися після більшовицької революції, – на священика і служив у Введенській церкві в селі Введенському Кинешемського району Іванівської області.
Після початку 1937 року нещадних гонінь влада заарештувала майже всіх священиків, багатьох церковних старост, членів церковних двадцяток і найактивніших мирян. 1 листопада 1937 року було заарештовано й ув’язнено у в’язницю в місті Кінешмі священика Іоанна Успенського, трьох мирян і священика із села Пєшково; з огляду на те, що вони були один з одним знайомі, співробітники НКВС вирішили об’єднати їхні справи в одну справу.
Того ж дня почалися допити, які тривали безперервно протягом кількох днів.
8 листопада 1937 року слідство було закінчено, і 15 листопада трійка НКВС засудила всіх обвинувачених у цій справі до розстрілу, а отця Іоанна – до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Але співробітники НКВС не були задоволені таким результатом справи, і у в’язниці проти священика було розпочато нове слідство. Священика звинуватили в тому, що, перебуваючи в камері, вів серед ув’язнених антирадянську агітацію. Лжесвідками виступили інформатори, які перебували в камері. Будучи допитаний, отець Іоанн винним себе не визнав. 3 лютого 1938 року трійка НКВС засудила отця Іоанна до розстрілу. Священик Іоанн Успенський був розстріляний наступного дня, 4 лютого 1938 року, і похований у спільній безвісній могилі.