Житія святих

Священномученик Іоанн (Троянський), Великолуцький, єпископ

Місяця серпня на 22-й день

Священномученик Іоанн (в миру Іван Юхимович Троянський) народився 10 листопада 1862 року в селі Ново-Клинському Воронезької губернії в сім’ї священика. Закінчив Тамбовську Духовну семінарію, 10 вересня 1884 року був висвячений у сан священика.
Після смерті дружини о. Іоанн у 1922 році був висвячений обновленськими єпископами на єпископа. У листопаді 1924 року він перервав стосунки з обновленцями, за що був ними заборонений у священнослужінні. На початку 1925 року він приніс покаяння і як ставленик єпископів старого поставлення був прийнятий у сущому сані і призначений єпископом Акмолинським і Петропавлівським, вікарієм Омської єпархії. 9 березня 1932 року єпископ Іоанн був призначений на кафедру в Рибінськ. Але влада не пробачила йому відходу від обновленців, і незабаром після призначення він був заарештований і засуджений до трьох років заслання. Після повернення із заслання 1935 року його призначили єпископом Великолуцьким і Торопецьким, і він оселився в місті Торопці Тверської області. Отримавши з великими труднощами від цивільної влади реєстрацію і дозвіл на богослужіння в храмах міста, він намагався служити якомога частіше, за кожним богослужінням звертаючись до тих, хто молився, з проповіддю.
Недоброзичливці доносили в НКВС, що він у своїх проповідях говорить про безсумнівне буття Бога, про те, яке велике значення мають у нашому житті святість і святі, а також чудотворні ікони; чудеса, які здійснюють за молитвами святих і після звернення вірянина до чудотворного образу, – це факти. Але мало цього, він заманює до церкви гостинцями і печивом дітей. Так наприклад, у Вознесенській церкві він посеред храму роздавав дітям цукерки та пряники.
23 липня 1937 року єпископа Іоанна заарештували й ув’язнили в Торопецькій в’язниці.
– Слідство має документи, що ви у себе вдома виконуєте релігійні обряди. Ви підтверджуєте дані слідства?
– Так, підтверджую, я справді допустив одного разу за покійним відслужити панахиду у своєму будинку. Крім цього, я регулярно у себе на квартирі проводив вечірні та ранкові служби, – відповів єпископ.
– Ваші погляди на обновленство?
– За канонічними правилами обновленство – це єресіанство, обновленство зародилося давно, воно бореться за нововведення в житті духовенства; безумовно, православна церква з обновленством бореться.
– Ваш особистий вплив на обновленство у Великолуцькій єпархії?
– Особистого видимого впливу на обновленство мною не виявлялося, проте останнім часом у Великолуцькій єпархії додалося чотири церкви тихоновської орієнтації за рахунок обновленства.
– Слідство має дані, що ви як єпископ із метою залучення до церкви людей дитячого віку практикували у своїй діяльності роздачу цукерок, печива дітям, перебуваючи в церкві та на вулиці. Ви ці дані підтверджуєте?
– Так, визнаю, що я… іноді роздавав дітям цукерки, печиво, перебуваючи в церкві та на вулиці. В основі при цьому в мене була жалість до дітей; як жебраку кожен православний подає копієчку, так і дітям, я вважаю, потрібно приділяти увагу і турботу.
– Ви допускали у своїй діяльності проповіді поза стінами церкви?
– Так, визнаю себе винним, що я виголошував проповідь релігійного змісту поза стінами церкви.
Викликалися свідки – з тих, хто готовий був лжесвідчити проти єпископа. “Троянський, відвідуючи церкву, виголошує проповіді контрреволюційного змісту; так, на початку липня 1937 року Троянський, перебуваючи у Вознесенській церкві, говорив: “Апостол Павло страждав за віру християнську, і йому були не страшні ні тортури, ні страти, а ми зраджуємо вірі, боячись репресій”. Троянський систематично веде боротьбу з обновленством, у результаті тринадцять священиків перейшли в тихонівську орієнтацію. У травні місяці, будучи в гостях у громадянина Федорова Михайла, Троянський критикував сучасні моди в СРСР і говорив, що ці моди неминуче призведуть до виродження юнацтва”.
У довідці, складеній на вимогу НКВС, голова Торопецької міськради написав, що єпископ брав активну участь у клопотанні про відкриття закритих церков міста Торопця.
31 серпня Трійка НКВС засудила преосвященного Іоанна до розстрілу. Єпископ Іоанн був розстріляний 4 вересня 1937 року.
Зарахований до лику святих Новомучеників і Сповідників Російських на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.

Знайшли помилку