Священномученик Іоанн Сульдин

Місяця січня на 1-й день

Священномученик Іоанн Йосипович Сульдин народився 1880 року в місті Ардатові в сім’ї селянина. Закінчив Симбірську духовну семінарію, прийняв ієрейський сан. З 1902 року служив у селах Томишеве і Нове Томишеве Симбірської губернії. З 1920 року служив в Іллінському храмі міста Сизрані.

Починаючи з 1923 року, отця Іоанна неодноразово заарештовували. Між арештами він служив у тій самій Сизранській Іллінській церкві. Після закриття Іллінського храму в 1930 році ієрей Іоанн ніде не служив.

До 1931 року, часу його арешту, батюшка був вдівцем, сам виховував шістьох дітей. Його заарештували в лютому 1931 року у «справі групи духовенства і мирян Самарської о., Сизранського у., 1931 р.”. Його звинуватили в тому, що він нібито «був у Сизрані основоположником к/р організації “Истинные”. Вів непримиренну боротьбу проти визнання Радянської влади і Декларації митрополита Сергія, відстоюючи підвалини колишньої царської влади». Провини за собою священник не визнав. Проте його засудили до 3 років концтаборів. Після відбуття ув’язнення в 1933 році отець Іоанн знову був заарештований і засуджений до 3 років заслання до Північного краю. Із заслання батюшка приїхав до Самари і, як записано в його справі, «проживав у Куйбишеві без певних занять».

У листопаді 1937 року священномученик Іоанн був заарештований востаннє. Він проходив у груповій «справі архієпископа Олександра (Трапіцина) та ін. Самара, 1938 р.». У провину йому ставили «участь у підпільній контрреволюційній церковно-сектантській організації». Незважаючи на те, що священник не визнав себе винним, трійка НКВС засудила його до вищої міри покарання.

14 січня 1938 року отець Іоанн був розстріляний разом з архієпископом Олександром та іншими священнослужителями. Похований у спільній могилі в Куйбишеві.

Причислений до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.