Священномученик Іоанн Панков пресвітер і чада його мученики Миколай і Петро 25896
Житія святих,  Квітень

Священномученик Іоанн Панков пресвітер і чада його мученики Миколай і Петро

День пам'яті (н. ст.)

У неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської / місяця квітня на 25-й день

Священномученик Іоанн народився 1873 року в сімʼї псаломщика Льва Панкова. З 1900 року Іван Львович був учителем чоловічого училища в місті Лівнах Орловської губернії. Був рукопокладений на священника і з 1915 року служив у Троїцькому храмі в селі Усть-Нугрь Кривцовської волості Болховського повіту Орловської губернії та був законоучителем у Курасовському і Толкачевському початкових училищах.

На відстані пів версти від Троїцького храму знаходився водяний млин, що належав Оптиній пустині. Після захоплення влади безбожниками млин був реквізований Кривцовським волосним комітетом, і завідувати ним поставили солдата Тихона Кутузова, брата болховського комісара юстиції. Кутузов своєю блюзнірською поведінкою і переслідуваннями місцевого священника Іоанна Панкова відразу ж позначив своє ставлення до церкви; склалося враження, що він може священника вбити, і отець Іоанн звернувся до селян, щоб у разі нападу вони захистили його.

У Велику Суботу 1918 року пʼяний і озброєний Кутузов відвідав псаломщика і вчителя, а потім попрямував до будинку священника. Отець Іоанн, побачивши озброєного Кутузова, велів дзвонити в набат. Виявилося, що пʼяний Тихон прийшов перед Великоднем просити прощення за свої неподобства.

Селяни, обурені захопленням Кутузовим млина, у перший день Пасхи, 22 квітня, зʼявилися на млин, щоб виселити його, а в разі опору заарештувати. Кутузов не побажав іти і кілька разів вистрілив у натовп із гвинтівки, убивши двох селян і одного поранивши. Розлючений натовп накинувся на Кутузова, і він був убитий.

Вранці 26 квітня до села прибув каральний загін із семи-десяти червоноармійців. Отця Іоанна звинуватили в підбурюванні до заколоту, його було поколото багнетами і розстріляно. Разом з ним були вбиті його сини: старший — Миколай, офіцер, і молодший — Петро, учень другого курсу Орловської духовної семінарії.

Тіла вбитих, священника Іоанна Панкова та його синів Миколая і Петра, протягом тижня залишалися непохованими, а потім були поховані неподалік від храму в селі Усть-Нугрь.

Майно священника було розграбовано, а над церковною дарохранительницею червоноармійці вчинили блюзнірство.

Знайшли помилку