Священномученик Іоанн Гранітов

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 22-й день – Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / січня на 29-й день

Священномученик Іоанн Михайлович Гранітов народився 1875 року. Закінчив Рязанську духовну семінарію. У 1899 році висвячений на священника, згодом був удостоєний сану протоієрея. Місцем служіння отця Іоанна була Миколаївська церква в станиці Софійській (нині місто Талгар) Верненського повіту Семиреченської області.

У 1916 році “за відмінну службу і особливі труди за обставинами воєнного часу” указом імператора Миколи II протоієрей Іоанн Гранітов був нагороджений орденом святої Анни III ступеня.

11 лютого 1920 року, під час безбожних гонінь, отець Іоанн був заарештований більшовиками за звинуваченням “у контрреволюційних виступах проти радянської влади… і в приховуванні запасів хліба”. Під час арешту мучителі вирвали у священника бороду, перед розстрілом викололи йому очі й ланцюгом наперсного хреста пиляли шию. Під час тортур священник закричав, звертаючись до православних: “Не відрікайтеся від Бога!” За отця Іоанна заступився диякон Константин Звєрєв, якого тут же порубали шашками. Останки священномученика в мішку кинули в яр поруч із кладовищем, де проводилися розстріли.

Протоієрея Іоанна Гранітова було закатовано в ніч на 12 лютого 1920 року. Разом із ним тоді ж було розстріляно ще шістьох осіб.

Священномученик Іоанн Гранітов причислений до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.