Священномученик Іоанн Дніпровський Ioann Dneprovskiy
Житія святих,  Грудень

Священномученик Іоанн Дніпровський

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Іоанн Михайлович Дніпровський народився 1875 року в селі Старий Чирчим Камешкірської волості Кузнецького повіту Саратовської губернії в сім’ї паламаря. Пройшов неповний 1-й клас у Саратовській духовній семінарії. У 1911 році був висвячений на священика до Свято-Троїцького храму села Полчанинівка В’язівської волості Саратовської губернії.

Після закриття храму в 1929 році отець Іоанн залишив відкрите служіння. У голодному 1933 році померла його дружина. Безмісний священик влаштувався спостерігачем на Нижньо-Волзькій випаровувальній метеорологічній станції, де і пропрацював до самого арешту; проживав у місті Новоузенську.

У грудні 1937 року отець Іоанн був заарештований за звинуваченням у “поширенні контрреволюційного наклепу про нову радянську конституцію і керівників Радянської влади” і “проведенні антирадянської агітації проти Радянської влади” і ув’язнений у тюрму в місті Саратові. Справжньою причиною арешту було те, що батюшка протестував проти закриття церков і переслідування вірян. На допиті отець Миколай категорично заперечував будь-яку причетність до антирадянської діяльності. Після закінчення слідства новомученику було винесено смертний вирок. Священика Іоанна Дніпровського розстріляли 15 грудня 1937 року в Саратові й поховали в невідомому місці.

1961 року його син Микола звернувся до МВС із проханням про реабілітацію новомученика. У слідчій справі було виявлено “свідчення” трьох свідків, покладені в основу обвинувального висновку. До моменту перегляду справи живою залишилася лише одна з них, під час проведення передопиту якої з’ясувалося, що в далекому 37-му жодних свідчень на Дніпровського І. М. вона не давала й узагалі не була знайома з цією людиною. Під час реабілітації було зазначено, що справа була сфабрикована з грубим порушенням процесів слідства і судочинства.

Священномученик Іоанн Дніпровський зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 17 липня 2002 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.