Священномученик Григорій Нікольський, пресвітер

Місяця червня на 27-й день

Священик Григорій Миколайович Нікольський народився 13 листопада 1854 року в станиці Яриженській Області Всевеликого війська Донського в сім’ї козачого священика. Після закінчення Новочеркаського духовного училища 1871 року вступив на державну службу, яку завершив у чині губернського секретаря в Астраханській губернії.

У 1883 році був висвячений на диякона і на священика, після чого служив у різних населених пунктах Астраханської єпархії, беручи при цьому активну участь у діяльності Астраханського відділення Місіонерського товариства.

З 1892 року служив у Ставропольській єпархії, де при очолюваній ним парафії організував безкоштовну народну читальню. У ті ж роки він регулярно відвідував Миколаївський Кавказький місіонерський монастир, присвячуючи себе відокремленій молитві.

З 1915 року і до своєї смерті був кліриком Чорноморської Марії-Магдалинської жіночої пустелі Кубанської губернії. Тут він очолив школу жіночого відділення Кубанського виправного притулку, що діяла при монастирі, багато часу і сил приділяючи бесідам з вихованками. Дбав і про розраду поранених воїнів, які перебували в монастирському госпіталі.

Отець Григорій за земного життя шанувався серед людей як ревний і гідний пастир, талановитий педагог і храмотворець. За бездоганну службу й активну просвітницьку діяльність він неодноразово нагороджувався єпархіальним начальством. Життя отця Григорія було наповнене діяльною любов’ю до ближніх, турботою про християнську просвіту дітей і дорослих.

Влітку 1918 року Кубань була захоплена революціонерами, повсюдно встановлена радянська влада. Більшовики жорстоко поводилися з населенням і проводили регулярні розправи над духовенством. 27 червня в обитель нагрянув один із більшовицьких загонів. Після завершення Божественної літургії у Вознесенському соборі монастиря солдати заарештували отця Григорія і з глумліннями вивели за церковну огорожу. Тут священнослужитель був жорстоко побитий, а коли він намагався осіняти себе хресним знаменням, карателі навмисно наносили удари по руках і потім зі словами “ми тебе долучимо” вистрілили з револьвера йому в рот.

Пам’ять священика Григорія Нікольського особливо шанують у відновленому Марії-Магдалинському монастирі, де регулярно відбуваються панахиди за ним.