Священномученик Григорій Нікольський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 27-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священник Григорій Миколайович Нікольський народився 13 листопада 1854 року в станиці Яриженській Області Всевеликого війська Донського в сім’ї козачого священника. Після закінчення Новочеркаського духовного училища в 1871 році вступив на державну службу, яку завершив у чині губернського секретаря в Астраханській губернії.

1883 року він був висвячений на диякона і на священника, після чого служив у різних населених пунктах Астраханської єпархії, беручи водночас активну участь у діяльності Астраханського відділення Місіонерського товариства.

З 1892 року служив у Ставропольській єпархії, де при очолюваній ним парафії організував безкоштовну народну читальню. У ті ж роки він регулярно відвідував Миколаївський Кавказький місіонерський монастир, присвячуючи себе усамітненій молитві.

З 1915 року і до своєї смерті отець Григорій був кліриком Чорноморської Маріє-Магдалинської жіночої пустині Кубанської губернії. Тут він очолив школу жіночого відділення Кубанського виправного притулку, що діяла при монастирі, багато часу і сил приділяючи бесідам з вихованками. Дбав і про розраду поранених воїнів, які перебували в монастирському госпіталі.

Отець Григорій за земного життя був шанований як ревний і гідний пастир, талановитий педагог і будівничий храмів. За бездоганну службу й активну просвітницьку діяльність він неодноразово отримував нагороди від єпархіального начальства. Життя отця Григорія було наповнене діяльною любов’ю до ближніх, турботою про християнську просвіту дітей і дорослих.

Влітку 1918 року Кубань була захоплена революціонерами, повсюдно була встановлена радянська влада. Більшовики жорстоко поводилися з населенням і проводили регулярні розправи над духовенством. 27 червня до обителі нагрянув один із більшовицьких загонів. Після завершення Божественної літургії у Вознесенському соборі монастиря солдати заарештували отця Григорія і з глумліннями вивели за церковну огорожу. Тут священнослужитель був жорстоко побитий, а коли він намагався осіняти себе хресним знаменням, карателі навмисно наносили удари по руках і потім зі словами «мы тебя приобщим» вистрілили із револьвера йому в рот.

Пам’ять священника Григорія Нікольського особливо шанують у відновленому Маріє-Магдалинському монастирі, де регулярно відбуваються панахиди за ним.