Священномученик Григорій Бронников, пресвітер

Місяця серпня на 18-й день

Григорій Олексійович Бронніков народився в селі Пиєлдіно Усть-Сисольського повіту Вологодської губернії (нині Сисольський район) у сім’ї диякона Микільської церкви Олексія Броннікова (1847-1910 рр.). З XVII століття рід Бронникових служив у православних храмах нашої північної комі землі.

У 1893 році Григорій закінчив Вологодське Духовне училище за II розрядом. У 1895 році – закінчив другий клас Вологодської Духовної семінарії. Звільнений за проханням 1895 року.

Вересень 1895 року – Григорій Олексійович почав служіння псаломщиком у Хрестовоздвиженській церкві села Чухломського (нині село Чухлем, Сисольський район).

З жовтня 1896 року – почав давати уроки співу в церковно-парафіяльній школі Чухлома.

30 липня 1897 року – затверджений на посаді псаломщика.

З 25 серпня 1900 року – став псаломщиком Успенської церкви села Лойма (Прилузький район).

6 червня 1904 року – висвячений у сан диякона до тієї ж церкви, місце було знайти важко, служити доводилося і псаломщиком у різних парафіях Республіки Комі.

З 1 вересня 1910 року став викладати Закон Божий в училищі села Ракинської (Прилузький район).

1913 рік – переведений у Троїцький собор м. Усть-Сисольська (нині м. Сиктивкар).

З 11 лютого 1914 року – відповідав за правильний спів і читання на криласі в Стрітенській церкві села Вільгорт (нині с. Вільгорт Сиктивдинський район).

З 15 березня 1914 до 1918 року – учитель співу в земському училищі села Дав.

З 1921 і до 1936 року – служив у Богоявленській церкві селі Сельїб Удорського району. Запросили його на служіння самі жителі села, які дуже добре знали батюшку. Там довгий час служив його батько – о. Олексій, який помер, і вони хотіли, щоб син продовжив справу батька. У 1921 році отець Григорій на прохання жителів села Селиб був висвячений у сан ієрея до їхньої Богоявленської церкви (нині Удорського району Республіки Комі).

З 1934 року отцю Григорію довелося витрачати багато зусиль для збереження храму від його закриття місцевими богоборцями, але 1936 року храм все ж закрили і віддали під клуб. Батюшка протестував і збирав підписи вірян для повернення храму, а на життя собі заробляв шевським ремеслом.

7 серпня 1937 року ієрея Григорія заарештували за звинуваченням “у проведенні контрреволюційної антирадянської агітації та організації місцевого населення на відкриття церкви” і відправили до в’язниці в місто Сиктивкар. Ієрея Григорія Броннікова було засуджено до розстрілу і страчено 31 серпня 1937 року в околицях Сиктивкара. Місце поховання невідоме.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників