Священномученик Феодор (Смирнов), Пензенський, єпископ

Місяця серпня на 22-й день

Священномученик Феодор, у миру Володимир Олексійович Смирнов, народився 17 січня 1891 року в селі Козлівка (нині в Лопатинському районі Пензенської області) в сім’ї псаломщика. Закінчив Саратовську Духовну Семінарію, потім (у 1916 році) – Казанську Духовну Академію зі ступенем кандидата богослов’я. З 1916 по 1918 роки викладав історію та інші предмети в середніх навчальних закладах міста Вольська Саратовської губернії, у 1918-1919 рр. працював у різних установах у м. Саратові. У 1919-1920 рр. служив у Червоній Армії, у Донській Північно-Кавказькій дивізії, інструктором шкільного відділу і політвідділу. У 1921 році працював інструктором дошкільного виховання.

4 жовтня 1921 року висвячений на ієрея. Був засуджений у 1924 році на один рік, у 1929 році – на три роки висилки в місто Нарим. Звільнившись, влаштувався священиком у село Нікольське Кузнецького району Пензенської області. У 1934 році (імовірно в жовтні) пострижений у чернецтво з ім’ям Феодор, у квітні 1935 року переїхав до Пензи. 23 вересня 1935 року відбулася хіротонія ієромонаха Феодора на єпископа Пензенського, а 18 жовтня 1936 року він уже був заарештований.

Його спроба налагодити управління Пензенською Церквою в умовах терору обернулася тим, що йому було інкриміновано контрреволюційну діяльність, а саме: організацію з репресованих радянською владою елементів контрреволюційної групи з метою ведення агітації серед населення, спрямованої на повалення радянської влади і встановлення в країні фашистської диктатури. Тобто було обрано звичайне формулювання, яке використовували в передвоєнний час під час фабрикації слідчих справ. На допитах єпископ Феодор тримався стійко і категорично заперечував свою контрреволюційну діяльність.

5 лютого 1937 року єпископа Феодора, який перебував в ув’язненні, було звільнено від управління Пензенською єпархією на спокій. Разом із ним в одній справі проходило ще п’ятеро осіб – заарештовані того самого дня священики І. І. Умов (із Біднодем’янівська), І. К. Хорошунов (із Наровчату), Гавриїл Іванович Архангельський (виконувач обов’язків псаломщика у Митрофанівській церкві м. Пензи), якого до того вже двічі було засуджено, а також священик села Вільшанки Башмаківського району А. П. Голубєв. П. Голубєв і заштатний священик Василь Сергійович Смирнов, який працював на момент арешту дезінфектором пензенського бактеріологічного інституту. Усіх їх, крім Хорошунова, було розстріляно в Пензі 4 вересня 1937 року, останнього засуджено до 10 років позбавлення волі.

20 серпня 2000 року, після завершення Ювілейного Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, єпископа Пензенського Феодора (Смирнова) та постраждалих священиків Гавриїла Архангельського та Василя Смирнова, які постраждали разом із ним, зарахували до лику святих для загальноцерковного вшанування в Соборі новомучеників та сповідників Російських.