Священномученик Феодор Поройков, пресвітер

Місяця грудня на 22-й день

Священномученик Феодор народився 1875 року в селі Мимошня Угличського повіту Ярославської губернії у сім’ї священнослужителя. Коли настав час здобувати освіту, Федір Миколайович вступив до Ярославської духовної семінарії, але провчився він там лише два курси, а на початку XX століття одружився і прийняв священний сан.
Початкове місце служіння отця Феодора невідоме. До 1930 року він уже був у сані протоієрея та служив у Ярославській області. У період колективізації та розкуркулювання отець Феодор був заарештований, засуджений і до 1934 року був ув’язнений.
У 1934 році протоієрей Феодор почав служити в церкві села Вощажникове Борисоглібського району Ярославської області та був на посаді благочинного 5-го округу. 1934 року в селі, в якому було кілька церков, залишився один храм. Отець Феодор робив усе можливе, щоб зберегти цей останній храм, запобігти його закриттю. Коли у 1936 році було зроблено чергову спробу закрити храм, отець Феодор від імені парафіяльної ради написав заяву-протест проти закриття церкви, яку підписали віруючі та відправили до Москви. Храм вдалося відстояти, але своїми діями священник викликав репресії НКВС.
10 жовтня 1936 року протоієрей Феодор Поройков був заарештований. Усі звинувачення, зведені на нього, отець Феодор відкинув, не назвав навіть адреси своїх рідних. 16 січня 1937 року його було засуджено Спецколегією Ярославського обласного суду за «антирадянську агітацію» та засуджено до 5 років ВТТ. Місцем ув’язнення для священика став Кулойлаг, де протоієрей Феодор і помер 4 січня 1938 року.