Священномученик Димитрій Смирнов, пресвітер p1e0nqkhvkfad12veb5nlql16qg3
Житія святих,  Серпень

Священномученик Димитрій Смирнов, пресвітер

Місяця серпня на 31-й день

Священномученик Димитрій народився 1868 року в селі Черняєве Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї Василя Тимофійовича Смирнова, який 47 років служив священиком. У 1883 році Дмитро Васильович закінчив Звенигородське Духовне училище і кілька років проживав разом із батьками.
У квітні 1889 року Дмитро Смирнов вступив псаломщиком до Казанської церкви в селі Котельники Московського повіту. У листопаді 1910 року він був переміщений на посаду псаломщика до Влахернської церкви в селі Влахернське-Кузьминки того ж повіту. 18 березня 1912 року він був висвячений у сан диякона до цього храму. За бездоганне служіння Церкві Христовій диякон Димитрій Смирнов 1920 року був удостоєний від Святішого Патріарха Тихона Благословенної грамоти, а 1924 року нагороджений подвійним орарем.
У березні 1924 року диякона Димитрія Смирнова призначили до Миколаївського храму в селі Аксіньїно Звенигородського повіту.
21 вересня 1928 року отець Димитрій був висвячений у сан священника до Троїцького храму в селі Єршово Звенигородського району Московської області. У 1932 році отець Димитрій був переведений у Троїцький храм села Троїцьке того ж району. У 1937 році він був нагороджений наперсним хрестом.
Як і всі священнослужителі, отець Димитрій обкладався безбожною владою великим податком, який насилу вдавалося заплатити. У 1937 році у зв’язку з несплатою чергового податку його оштрафували, і оскільки штраф теж не вдалося заплатити, в лютому 1938 року в нього було описано все майно.
Безбожна влада влітку 1937 року ухвалила рішення фізично розправитися з Російською Православною Церквою. Гоніння повсюдно посилилися, кругом заарештовували священнослужителів і мирян, яких без жодної провини засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення в табір. У жовтні 1937 року безбожники заарештували і за місяць розстріляли рідного брата отця Димитрія протоієрея Всеволода Смирнова, який служив в Успенській церкві в селі Дерменцеве Волоколамського району Московської області.
15 березня 1938 року слідчі Звенигородського районного відділення НКВС викликали на допит кілька свідків, які дали необхідні гонителям свідчення проти отця Димитрія. Голова колгоспу в селі Троїцькому, зокрема, сказав: “Як служитель культу, Смирнов розкладацьки діє на колгосп. Так, у період весняної сівби, а також у збиральну і посівну кампанію він збирає в дні релігійних свят у церкві колгоспниць і колгоспників, де веде агітацію про те, що Бога треба боятися і любити, а колгоспи нам усе одно нічого доброго не дають. У дні релігійних свят колгоспники на роботу не йдуть, а йдуть до церкви, чим зривають колгоспну роботу і розкладають трудову дисципліну. Влітку 1937 року… всі колгоспники стали переконливо вимагати, щоб дозволили влаштувати молебень про дощ. Незважаючи на заборону з боку сільради, молебень Смирновим був влаштований таємно, і всі колгоспники були в церкві, і робота в колгоспі не відбувалася весь день. У церкві він говорив: ось бачите, дощу немає, все сохне, це тому, що ви у своєму колгоспі забули про Бога. Якщо будете забувати Бога і віру, то ви у своєму колгоспі помрете з голоду. 23 лютого 1938 року голова сільради ходила описувати майно у Смирнова за несплату штрафу. У цей час Смирнов сказав: беріть, що хочете, мені тепер все одно, адже радянській владі грабувати не звикати”.
22 березня священника Димитрія Смирнова заарештували і помістили в камеру попереднього ув’язнення в місті Звенигороді, а потім перевели до Стрітенської в’язниці в Москві. Наступного дня слідчий допитав священника.
5 травня 1938 року слідство було закінчено. 9 серпня 1938 року Особлива нарада при НКВС засудила отця Димитрія до заслання в Казахстан терміном на п’ять років.
Священник Димитрій Смирнов, очевидно, ще перебуваючи в Москві, помер 13 вересня 1938 року і був похований у безвісній могилі.