...
Березень,  Житія святих

Священномученик Димитрій Розанов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 22-й день — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / березня на 18-й день / червня на 30-й день — Собор святих Біробіджанської єпархії

Священномученик Димитрій народився 10 жовтня 1889 року в селі Бардино Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Павла Розанова. Після закінчення 1907 року Коломенського духовного училища він одружився з Єлизаветою Павлівною Кедровою і був призначений псаломщиком до храму Михаїла Архангела в село Починки Коломенського повіту. Після більшовицького перевороту і початку громадянської війни його 1918 року мобілізували в тилове ополчення Червоної армії, в якому він прослужив до 1921 року.

21 листопада 1921 року Дмитра Павловича висвятили на диякона до Михайло-Архангельської церкви в селі Починки, а 8 травня 1922 року — до тієї ж церкви священником.

У той час однією із форм боротьби безбожної влади з Церквою була вимога сплати довільно призначуваних сум у вигляді різних податків. У 1931 році за несплату одного із податків отець Димитрій був засуджений до чотирьох місяців примусових робіт. Міра покарання не була пов’язана з позбавленням волі, і священник у всі церковні свята приїжджав до села і звершував богослужіння. У 1933 році отець Димитрій був нагороджений наперсним хрестом.

У 1937 році влада, у зв’язку з розпорядженням радянського уряду про фізичне знищення Церкви, ухвалила рішення заарештувати священника, а храм закрити. У жовтні 1937 року було зібрано свідчення лжесвідків про те, що священник нібито займався передвиборчою агітацією, спрямованою проти кандидатів, яких висували місцеві комуністи, і пропонував у кандидати віруючих людей, через що населення проголосувало проти комуністичних кандидатів. Голова місцевої сільради подав до НКВС довідку, в якій писав, що завдяки агітації священника комуністичних обранців тільки з другого разу вдалося провести в кандидати. “Подальше перебування Розанова в селі Починки неможливе”, — підсумував свою довідку голова.

Група громадян села Починки, які стали згодом і лжесвідками, направила до НКВС заяву, просячи притягнути священника й активних членів двадцятки до кримінальної відповідальності за зрив виборів, оскільки були запропоновані не ті кандидати, котрих пропонували представники радянської влади.

12 листопада 1937 року отця Димитрія заарештували, ув’язнили в каширській в’язниці, а через день допитали. На допитах слідчий повторив усі лжесвідчення, але на кожне запитання, з описом невчинених злочинів і переказом непромовлених слів, отець Димитрій відповідав однозначно: “Цього я не говорив і винним себе не визнаю”.

16 листопада слідство було закінчено, і 19 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Димитрія до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. У березні 1938 року рідні отримали від нього листа зі станції Ізвесткова Уссурійської залізниці, і на цьому будь-який їхній зв’язок зі священником припинився. Священник Димитрій Розанов помер у Байкало-Амурському виправно-трудовому таборі 31 березня 1938 року і був похований у безвісній табірній могилі.

Знайшли помилку