...
Священномученик Димитрій Павський, пресвітер p1apd2s78k8d211591l281e0q1ttk3
Житія святих,  Серпень

Священномученик Димитрій Павський, пресвітер

Місяця серпня на 1-й день

Павський Димитрій Олександрович, протоієрей, священномученик, народився 1874 р. у потомственій священичій родині, що мешкала у Тверській губернії. Ріс вельми допитливою і здібною дитиною, яка дуже цікавилася церковною історією. Згодом закінчив Духовне училище, потім – семінарію. У 1899 р. зі ступенем кандидата богослов’я завершив свою освіту в Казанській Духовній Академії. У 1903 р. його висвятили на ієрея і призначили в Мінську єпархію.
Протягом кількох років о. Димитрій був наглядачем церковних церков. Димитрій був наглядачем церковнопарафіяльних шкіл Мінської єпархії. На цьому терені він проявив себе з найкращого боку. За дбайливе виконання покладених на нього обов’язків у 1911 р. його звели в сан протоієрея, того ж року призначивши настоятелем Мінського кафедрального собору свв. апп. Петра і Павла. Служачи в соборі, о. Димитрій одночасно викладав у Мінській Духовній семінарії, читаючи в ній курси: викривального богослов’я та історії розколу.
За неясних обставин після революції о. Димитрій залишає кафедральний собор. Димитрій залишає кафедральний собор і стає настоятелем церкви Св. Духа в Острошицькому Городку б. Мінського повіту. Мінського повіту.
Уперше його заарештували 1931 року за те, що він не побажав зректися сану священнослужителя. Формально ж о. Димитрію пред’явили звинувачення в агітації проти утворення колгоспів. Засуджений Острошицько-Городецьким народним судом, він був засуджений до п’яти років ув’язнення в концтаборі.
Достроково звільнений із табору, о. Димитрій переїхав на проживання. Димитрій переїхав на проживання до Тверської губернії, звідки був родом, і зайняв там місце настоятеля парафіяльної церкви с. Ульянове Погорельського району. Ульянове Погорельського району. Тут у липні 1937 р. його заарештували вдруге, пред’явивши абсолютно надумане обвинувачення в “контрреволюційній шпигунській діяльності”.
Скрізь, де б не служив о. Димитрій Павський, він користувався великим авторитетом, любов’ю і повагою серед вірян. У суворий час гонінь на Церкву о. Димитрій нерідко відкрито висловлював свої погляди на те, що відбувається. До нас дійшли деякі з його висловлювань, які в окремих рисах передають живий вигляд цього пастиря. Одного разу під час проповіді о. Димитрій звернув увагу вірян на те, наскільки широкого поширення в суспільстві набув гріх блюзнірства, пояснивши, що цей гріх виражається в нешанобливому ставленні до святині та священнослужителів. Незадовго до проповіді місцеві хлопчаки, одержимі новою ідеологією, закидали його камінням на шляху до церкви. Отець Димитрій сказав тоді, що дітям цей гріх пробачать через їхню нерозумність, а ось дорослі, які виховали подібним чином дітей, відповідатимуть перед Богом. Незабаром влада вирішила забрати у місцевої церкви сторожку, переобладнавши її під приміщення для аптеки. З цього питання о. Димитрій, спільно з парафіянами, був викликаний до сільради. Там він навідріз відмовився передати сторожку владі, підтримавши вірян, які чинять опір розкраданню церковного майна під удавано слушним приводом. Заслуговує на увагу те, як о. Димитрій ставився до таїнств Церкви. Серед парафіян, які жили в шлюбі, до сповіді він приймав тільки тих, які були повінчані.
Чашу терпіння влади переповнив молебень, відслужений о. Димитрієм. Димитрієм у червні 1937 р. з нагоди сильної посухи. Незабаром після молебню пішов сильний дощ… Віряни зі сльозами на очах говорили один одному: “Помолилися, і Господь дав дощу!” 23 липня 1937 р. о. Димитрія заарештували.
На допиті він поводився з дивовижним спокоєм, з ясною свідомістю того глибокого, неземного сенсу, яким було сповнене його страждання. Його допитували всього один раз. Після цього через упередженість поставлених запитань він відмовився про що-небудь розмовляти зі “слідчим”. Винним себе ні в чому не визнав і на допиті нікого не обмовив.
Протоієрея Димитрія Павського розстріляли 14 серпня 1937 р. 28 жовтня 1999 р. священномученик Димитрій був прославлений Синодом Білоруської Православної Церкви як місцевошанований святий. На ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви було ухвалено рішення про повсюдне його шанування.

За матеріалами: Кривонос Феодор, свящ. Священномученики Мінської єпархії XX ст.// Збірник праць Щорічної богословської конференції ПСТБІ (нині ПСТГУ) 2000 року.

Знайшли помилку