Священномученик Бранко Добросавлевич пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 24-й день

Бранко Добросавлевич народився 4 січня 1886 року в містечку Скрад на землях сучасної Хорватії. У 1908 році закінчив Сремсько-Карловацьку духовну семінарію і був висвячений на диякона, а потім і на священника. Служив на кількох парафіях Горнокарловацької єпархії (Бувача, Радовиця і Велюн). За ревне служіння був відзначений орденом святого Савви та орденом Корони Югославії V ступеня.

У день святого Георгія Побідоносця, 6 травня 1941 року, протоієрея Бранко Добросавлевича заарештували. Цього дня усташ Іван Шайфор, учитель із Велюна, з каральним загоном розпочав свою криваву справу у Велюні, Цвияновичах і Полої. Тоді разом з протоієреєм Бранко, його сином Небойшею та священником Димитрієм Скорупаном із Цвияновичей Брда було заарештовано ще 500 православних сербів. Спочатку їх кинули до жандармської в’язниці, де піддавали страшним тортурам, особливо жорстоко катували сина отця Бранко, Небойшу. Усташі змусили отця Бранко живцем відспівати свого сина. Наступного дня, 7 травня 1941 року, всіх мучеників було по-звірячому вбито в лісі Кестеновац. Після війни, в 1946 році, святі останки було перенесено до Велюна і поховано в братській могилі.