Священномученик Аркадій (Остальський), єпископ Бежецький

Місяця грудня на 16-й день

Священномученик Аркадій (у світі Аркадій Йосипович Остальський) народився 1888 року в Житомирській губернії у сім’ї священика. Закінчив Волинську духовну семінарію та Київську духовну академію. У 1911 році був висвячений на священика. Під час Першої світової війни служив військовим священиком у піхотному полку. 1917 року повернувся до Житомира, де став невтомним проповідником православ’я. За натхненні проповіді священика називали Золотоустом.
Після революції отець Аркадій організував при своєму приході Свято-Миколаївське братство, яке надавало допомогу всім нужденним та хворим, ховало на свої кошти померлих. Батько Аркадій сам керував діяльністю братства і являв приклад досконалого зневаги.
Навесні 1922 року за читання у храмі послання Святішого Патріарха Тихона проти вилучення церковних цінностей отця Аркадія було заарештовано і засуджено до розстрілу. Однак завдяки клопотанням віруючих вирок було замінено на 5 років ув’язнення.
Поки батько Аркадій був ув’язнений, його дружина вийшла заміж. Після звільнення з в’язниці та розлучення священик вирушив до Сарова, де прийняв чернечий постриг із залишенням колишнього імені.
На початку 1926 року отець Аркадій був зведений у сан архімандрита і незабаром хіротонізований на єпископа. Майже одразу після висвячення владику заарештували та відправили до Харкова. Служити у призначеній єпископу Аркадію Лубенській єпархії було неможливо через нагляд влади, і він поїхав до Новоафонського монастиря на Кавказі. Жив у горах, зустрічався із подвижниками у ущелинах Кавказьких хребтів.
У 1928 році святителя знову заарештували. Як звинувачення йому було пред’явлено його листа одному клірику Полтавської єпархії, фрагменти якого поширили як послання до пастви. На допитах від єпископа вимагали назвати ім’я священика, якому було адресовано листа. Владика відмовився і його засудили до 5 років табору. Він був відправлений до Соловецького концтабору.
У 1931 році єпископа Аркадія звинуватили у допомозі духовенству, що перебуває в ув’язненні. Йому дали ще 5 років таборів і перевели на Секірну Гору — місце, яке являло собою подібність внутрішньої в’язниці з найсуворішим режимом. Після 10 років ув’язнення влада дозволила владиці Аркадію проживати в Калузі. У цей час він був призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Тверської єпархії.
У вересні 1937 року владику востаннє заарештували «за вороже ставлення до радянської влади». Трійкою НКВС святителя було засуджено до розстрілу. Єпископа Аркадія було розстріляно 29 грудня 1937 року на полігоні НКВС неподалік селища Бутове під Москвою і поховано у спільній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників та сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.