Священномученик Андрій Косовський, пресвітер

Місяця грудня на 3-й день

Священик Андрій Іудович Косовський (1878-1920) двадцять років був настоятелем Свято-Катерининської церкви у м. Феодосія.
Про його життя відомо, що він отримав духовне обрання, був одружений, у сім’ї народилися двоє синів – Володимир та Дмитро. Отця Андрія любили та поважали парафіяни за безкорисливість, увагу до своєї пастви. Він очолював повітове відділення Таврійської єпархіальної училищної ради і був спостерігачем феодосійських церковно-парафіяльних шкіл. Зміни, що відбулися у революційному 1917 році, викликали тривогу не тільки у священнослужителя, а й у його парафіян. Пастир відкрито і прямо говорив з людьми про те, що він не може прийняти у новій владі: про закриття храмів, арешти та заслання священнослужителів. Радянська влада критики не терпіла. Священика Андрія Косовського було заарештовано прямо в храмі 7 грудня 1920 року, в день пам’яті великомучениці Катерини. Його звинуватили в тому, що несхвально відгукувався про радянську владу, звершував молебні, просячи перемоги над більшовиками. Родичі звернулися до ЧК з проханням відпустити отця Андрія додому, оскільки він переніс захворювання на черевний тиф і малярію, все ще був слабкий і потребував догляду. Але це прохання не було задоволене.
Прихожани, бажаючи допомогти своєму пастирю, склали клопотання про звільнення хворого протоієрея, в якому писали: «Протоієрей Андрій Косовський у нашому приході служить двадцять років, і весь цей час був для нас дуже добрим священиком, входив у наші потреби, був вкрай справедливим. За всіма питаннями ми завжди зверталися до нього, і він ніколи й ні в чому не відмовляв. Розмови на тему проти радянської влади ми від нього не чули. Взагалі, протоієрей Андрій Косовський був для нас добрим пастирем». Слідча комісія Особливого Відділу ВЧК Чорного та Азовського морів 16 грудня 1920 року винесла рішення: «Зважаючи на виявлення винності його у виголошенні у храмі проповідей, спрямованих на дискредитацію радянської влади щодо питання відокремлення церкви від держави, беручи до уваги щиросердне його визнання та клопотання численних , – передати весь слідчий матеріал а Народний суд для подальшого провадження». Але до народного суду справа не дійшла. Один із керівників ЧК, хтось Ковальов, вирішив, що вирок надто м’який і виніс свій: «Косовського, як ворога РРФСР, ізолювати від суспільства вільних громадян, – зрадивши найвищою мірою покарання – розстрілу».
Синодальна комісія з канонізації новомучеників Руських ухвалила рішення про прославлення протоієрея Андрія Іудовича Косовського в лику святих.