Священномученик Амфілохій (Скворцов), єпископ Красноярський

Місяця вересня на 18-й день

Єпископ Амфілохій (у миру Олександр Якович Скворцов) народився 1885 року в селі Норваші Казанської губернії в сім’ї псаломщика. Він був наймолодшим з одинадцяти дітей. Закінчив Чебоксарське духовне училище, Казанську духовну семінарію і Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я. На першому курсі академії, у 22 роки, Олександр прийняв чернечий постриг з ім’ям Амфілохій, через рік возведений у сан ієродиякона. 1909 року отець Амфілохій стає співробітником Православної місії для роботи в Астраханських калмицьких степах. Він досконало вивчив калмицьку мову і літературу, щоб перекладати цією мовою богослужбові тексти. У 1910 році возведений у сан ієромонаха.

У 1911 році ієромонах Амфілохій обіймав посаду доцента Казанської духовної академії по кафедрі монгольської мови, історії та викритті ламаїзму. У 1912 році його відрядили в Монголію для вивчення тибетської мови і тибетської літератури, що стосується ламаїзму. Будучи талановитим проповідником і місіонером, навернув там у православ’я трьох китайців. Повернувшись із Монголії, продовжив викладання в академії.

У 20-ті роки отець Амфілохій вів непримиренну боротьбу з обновленством і обновленцями, за що був гнаний і не раз заарештовувався.

У 1925 році патріарх Тихон хіротонізував ієромонаха Амфілохія на єпископа Красноярського і Єнісейського. Через рік владику заарештували і на три роки ув’язнили в Соловецький табір за продовження боротьби проти обновленства. У 1928 році незручного для радянської влади і для митрополита Сергія (Страгородського) владику Амфілохія відправили на спокій. Отримавши звільнення, єпископ Амфілохій у липні 1928 року оселився в Хакасії та очолив невеликий монастир, що утворився в селі, за що в 1931 році його заарештували і заслали на п’ять років до Сиблагу. Там владика, який не приховував свого негативного ставлення до радянської влади, працював у штрафній роті на видобутку вугілля, начальник табору став його відкритим ворогом. Перебуваючи на дуже важких роботах, ув’язнені до того ж голодували, збирали картопляне лушпиння і ним харчувалися. Після закінчення терміну ув’язнення в 1937 році єпископа Амфілохія не звільнили, за “антирадянську пропаганду” він був засуджений до розстрілу. Вирок виконали 1 жовтня 1937 року, єпископа Амфілохія поховали в безвісній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.