Священномученик Алфей Корбанський, диякон

Місяця липня на 24-й день

Алфей Анатолійович Корбанський народився 18 листопада 1871 (1873?) року у Вологді в сім’ї священика.
Закінчив Вологодську Духовну Семінарію, був висвячений на диякона, служив спочатку в Покровському храмі, а після його закриття в церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
Зі спогадів про церковну Вологду тридцятих і сорокових років XX століття протоієрея Олексія Резухіна: “Отець Алфей – людина немолода, середнього зросту, із сивим волоссям на голові, яке падало на плечі, з дуже маленькою сивою борідкою, що давала враження давньої неголеності, сухопарий. На обличчі в нього і кистях рук виступали жовті плями, що нагадували пролиту рослинну олію. Він перейшов на Богородське кладовище після закриття храму Покрови Божої Матері, що на Великому Козлені. Отець Алфей був неврівноваженою людиною. Особливо з великим почуттям він вимовляв заупокійні єктенії, поминав покійних, зворушуючись навіть до сліз, і водночас міг раптом щось сказати безглузде, якось хвацько засміятися, поставити оточуючих у здивування. У нього все це уживалося. Він дуже дорожив пам’яттю своїх покійних батьків: протоієрея Анатолія та Ольги, імена яких неодмінно вимовляв вголос у відповідному моменті за літургією. У отця Алфея помічалася особлива манера вимовляти єктенію. У правій руці він тримав орар, а кистю лівої закривав ліве вухо. Виходило враження, що він звертається до Бога, закриваючись від сторонніх наклепів. Взимку диякон ходив у дорогій зимовій рясі з великим коміром і говорив, що це ряса його батька, який був свого часу настоятелем П’ятницької церкви м. Вологди”.
2 липня 1937 року отця Алфея заарештували й ув’язнили у Вологодській в’язниці. Звинувачення під час арешту: “к.-р. діяльність, антирадянська агітація, пораженська терористична агітація, пропаганда фашизму”.
6 серпня того ж року диякон Алфей помер у тюремній лікарні. Причиною смерті в медичній довідці було вказано хронічний катар шлунка.
9 березня 1970 року був реабілітований Президією Вологодського облсуду за 1937 рік репресій.
Зарахований до лику новомучеників і сповідників Російських визначенням Священного Синоду РПЦ від 17 липня 2001 р.